Почну з найгучнішої цифри тижня. 10 серпня Фонд держмайна оголосив повторний конкурс з продажу 93,02 відсотка акцій найбільшого в державі гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”. Стартова ціна — 10 мільярдів гривень. Попередній власник — “Інвестиційно-металургійний союз” Пінчука—Ахметова — придбав “Криворіжсталь” за 4,26 мільярда гривень. Юлія Тимошенко вважає, що ціна комбінату може перевищити 15 мільярдів гривень. Компанія СКМ Ріната Ахметова не буде брати участі в повторному конкурсі. Водночас два світові лідери у сталеливарній промисловості — Mеttal Steel Co та Arcelor SA — заявили про свою участь у конкурсі. Нова ціна їх задовольняє. Світові виробники сталі скуповують активи східноєвропейських та азіатських компаній, щоб зменшити витрати після того, як ціни на сталь опустилися до рекордної позначки. Компанії прагнуть бути там, де зосереджена сировина і спостерігається зростання виробництва.
Та справа не у грошах. Значно складніше буде виконати інші умови, які висуває уряд. За умовами конкурсу, протягом п’яти років покупець має забезпечити виручку комбінату не менш як 9,5 мільярда гривень у цінах 2005 року і першочергову реалізацію продукції на внутрішній ринок за ринковими цінами. Впродовж цього самого періоду на модернізацію та реконструкцію треба буде викласти ще один мільярд доларів інвестицій, бо покупець має забезпечити виробництво залізорудною сировиною і коксом власного виробництва. Звичайно, покупець не повинен допустити утворення просроченої заборгованості із заробітної плати та в державні цільові фонди. І насамкінець, уряд хоче, щоб “Криворіжсталь” перестала постачати сировину, а виробляла більш дорогу продукцію.
Піднявши так високо планку, уряд значно звузив коло претендентів.
Проспавши перший тиждень серпня, у наступній семиденці з вівторка ціни на бензин знову поповзли вгору. У вівторок середня роздрібна ціна у столиці за літр бензину А-95 зросла на 5 копійок. Найбільший скачок цін зафіксовано у Кіровоградській та Львівській областях. Нині в Києві в мережі АЗС “ТНК” літр А-95 подекуди коштує 3,80 гривні. До речі, минулого тижня на нафтових торгах на Нью-Йоркській товарній біржі і на Міжнародній нафтовій біржі у Лондоні було встановлено нові абсолютні рекорди ф’ючерсних цін на нафту —65 і 64 долари за барель відповідно. За тиждень бензин у США подорожчав більш як на 6 відсотків.
Йдучи до СОТ, ми вже незабаром дійдемо до того, що спритним ділкам з країн-сусідів Східної Європи стане невигідно робити чартерні рейси до найближчої української АЗС, щоб заправитись, повернутись додому, злити бензин і знову їхати до України за нафтопродуктом. Ціни зрівняються. Поїздки стануть неприбутковими.
Ситуація із цукром, яка продовжує кровоточити, викликала в мене дивне порівняння. У четвер на селекторній нараді Ю. Тимошенко заявила, що Держрезерв готовий відпускати в регіони 4 тисячі тонн цукру щоденно за ціною 2,80 гривні за кілограм, і в роздріб він має потрапити за ціною 3,2 —3,3 гривні за кілограм. 12 тисяч тонн цукру області не вибрали. Лише в чотирьох знайшли можливість забрати з Держрезерву свої обсяги цукру й реалізувати його у роздрібній торгівлі. А решта? Це що — саботаж, безвідповідальність? Чи, може, гра у політику?..
Усе це нагадує мені період правління М. Хрущова, коли почав пропадати хліб. А прийшов Л. Брежнєв — і чи не одразу дефіцит зник.
У п’ятницю під час зустрічі з працівниками Херсонського суднобудівного—судноремонтного заводу імені Комінтерну Голова Верховної Ради України В. Литвин сказав, що реальна інфляція в Україні за період від липня по липень становить 15 відсотків. Офіційна статистика не відповідає реаліям. Навіть за офіційного рівня інфляції 6,7 відсотка за 7 місяців річний прогноз 9,8 відсотка виконати буде суперскладно.
Тож минулого тижня підстелив соломку під осінню інфляцію й НБУ. По-перше, він підвищив облікову ставку з 9 відсотків до 9,5, що дасть змогу зменшити обсяг “живих” грошей в обігу на грошовому ринку. По-друге, здійснив ревальвацію гривні — 4,95 гривні за долар. Гривня зросла до рівня 1999 року. На тлі падіння долара курс євро зріс до показників початку весни цього року.
Щоправда, перший віце-прем’єр А. Кінах виступає проти повторення експерименту з ревальвацією гривні, який нещодавно мав місце. Бо ревальвація гривні негативно позначиться на конкурентоспроможності експорту, який дає 60 відсотків ВВП.