До 5 вересня нинішнього року завершити реалізацію 2770 тонн тростинного цукру — таке доручення за підписом Прем’єр-міністра отримав голова Вінницької облдержадміністрації Олександр Домбровський.
Саме таку кількість заморського солодкого піску виділено «цукровому Донбасу», як сказано в урядовій телеграмі, для стабілізації ринку. Текст телеграми, пересипаної словами на кшталт «вимагаю забезпечити мережу реалізації», «звертаю увагу на посилення контролю за виборкою цукру», «реалізацію завершити до 5 вересня», свідчить про очевидну поспішність чиновників якнайшвидше підсолодити наше життя, а головне — заощадити грошики: тростинний цукор у роздрібній мережі продаватимуть за ціною 3,2 гривні за кілограм. Наміри, як на перший погляд, благородні, але...
— Через два-три тижні цукор і так стане дешевший, — каже виконавчий директор Вінницької обласної асоціації «Поділляцукор» Леонід КОЗОДОЙ. — У першій декаді вересня розпочнуть роботу цукрозаводи, а в такий час ціна на їхню продукцію завжди знижується.
За словами співрозмовника, уряд не лише запізнився — у червні-липні треба було «висипати» на ринок усі цукрові резерви. Нинішні його дії не стабілізують, а навпаки, дестабілізують ситуацію. Виділені для області 2770 тонн цукру — це 60 відсотків місячної потреби регіону — спричинять обвал цін. Куди подінуть свій цукор 18 підприємств, які планують працювати нинішнього сезону? «Знову повторюється знайома ситуація, — продовжує Л. Козодой. — Наш цукор, як і в попередні роки, скуплять за безцінь, а далі «наварюватимуть» на ньому стільки, скільки зуміють. Як це було не раз, у виграші опиняться трейдери, у програші — цукровари. Вінницькі цукроварні й без того у боргах як у шовках: за останні п’ять років вони сягнули 500 мільйонів(!) гривень».
— Якщо тонна бурякового цукру коштуватиме 2800 гривень, таку ціну помалу вже нав’язують цукроварам, — продовжує Л. Козодой, — жодний завод не пристане на такі умови. А дехто з господарників підрахував, що у нинішньому році дешевше взагалі буряки не копати. Особливо на забур’янених площах. А коли ще й підведе погода...
Очевидним є ще одне припущення: бурякові площі наступного року, без сумніву, скоротяться істотно. Уже тепер ідеться про зменшення їх наполовину. 15 тисяч солодких гектарів «загубили» нинішньої весни: замість 115 тисяч гектарів бурякового клина в 2004 році до збирання нинішньої осені є 100 тисяч гектарів.
Одне втішає — за цукром з тростини не доведеться далеко їхати: його, як уже писала наша газета, переробляють на території області — на Кирнасівському цукрозаводі, що в Тульчинському районі. Щоправда, документи на отримання доведеться оформляти на Хмельниччині, на Дунаєвецькому комбінаті хлібопродуктів, що є оператором Держрезерву. До речі, цукор з Держрезерву вінничани завозили спочатку за 220 кілометрів, з Черкаської області, потім — удвічі далі, із Львівської області. Крім того, тричі доводилося їздити до Києва для оформлення документів. Тиждень витрачали на це.
КОМЕНТАР секретаря Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Олега ЮХНОВСЬКОГО:
— Телеграма Прем’єр-міністра, шанованої Юлії Володимирівни, на жаль, не дає відповіді на головні, як на мене, запитання: хто з урядовців цікавився запасами цукру на Вінниччині і яка його хоча б місячна потреба? Та й узагалі, як ставляться тут до тростини. Я виріс у цьому краї, який називають «цукровим Донбасом», і добре знаю, що мої земляки не п’ють чай з тростиною. 150 років вони солодили чай цукром з буряків і продовжують робити те саме нині. Тому проштовхнути заморський пісок на ринок буде непросто. До 5 вересня цього року, як сказано у телеграмі, продати більше половини місячної потреби взагалі нереально. Хіба що етикетки переклеють на мішках. Таке вже бувало...
У телеграмі йдеться про забезпечення робочих місць для реалізації заморського цукру. А як бути з тими цукроварами, хто завдяки діям уряду залишиться без роботи? Їх, за підрахунками, приблизно 8—10 тисяч осіб. Найбільш прикро, що господарники тим самим отримали чіткий сигнал до скорочення посівів цукристих. Цей процес в області уже означився і його не зупинити жодними циркулярами.
Після ознайомлення з урядовою телеграмою я дійшов висновку, що уряд не вірить у спроможність органів місцевої влади забезпечити на своєму рівні стабільність ситуації на ринку цукру навіть у тому регіоні, де його виробляють найбільше в державі. Про порушення урядовцями у даному разі щонайменше трьох законів — «Про митні тарифи», «Про роботу з давальницькою сировиною» і «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» — уже й казати не хочеться. Втім, до ситуації з тростинним цукром і цукровою проблемою загалом ми ще повернемося і на засіданні комітету, і на засіданні парламенту.
Вінницька область.
