Безправний гладіатор чи піддослідний кролик?..

Після недавнього отруєння — слава Богу, не смертельного — «найкалорійнішими» херсонськими кавунами один мій знайомий порівняв українських споживачів, тобто усіх нас, з римськими гладіаторами, яких вітчизняні виробники для власної забави постійно заштовхують до клітки з дикими левами. І коли ми виживаємо — зі здивування гучно плескають у долоні.

Інший приятель, після триденного «видихання» прострочених консервів, назвав пересічних українців піддослідними кроликами на банкеті у виробників.
— За великим рахунком, на жаль, і перший, і другий недалекі від істини, — прокоментував ситуацію на споживчому ринку області генеральний директор ДП «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» Володимир Панченко. — Чимало вітчизняних «годувальників» заради власної наживи і над мамою рідною не зглянуться. Що вже й казати про абстрактного споживача, якого вони відносять до категорії неживих предметів. І плодяться ці «доброзичливці», немов гриби після рясного літнього дощу. Складається враження, що багато хто з них, геть відкинувши найелементарніші принципи людської моралі, затіяли зловісне «змагання» під диявольським девізом на кшталт: «Людське життя не варте уваги»...
На підкріплення справедливості сказаного Володимир Панченко разом із своїм заступником з держнагляду Віктором Палигою виклали на стіл кілька томів правопорушень «годувальниками» сумчан, виявлених працівниками ДП «Сумистандартметрологія» лише у першому півріччі нинішнього року. Не повірите, аж мурашки по тілу забігали, коли ознайомився з «букетом меню», яким фактично «частують» довірливих співвітчизників доморощені «кулінари».
— Бідні люди, які роками споживають розрекламовані на всі заставки продукти, а отримують... — обурюється Віктор Палига.
Обурення спеціаліста харчової промисловості, донедавна директора Сумського м’ясокомбінату, чиєю продукцією свого часу мали змогу поласувати тільки зарубіжні гурмани, зрозуміти можна. Навіть за одне відхилення від стандарту не лише злетів би з директорського крісла, а й міг загриміти «під фанфари» у не дуже віддалені місця.
Але не будемо про сташне, почнемо з простого. Гортаємо акти перевірок. От наприклад, у продукті меткої роменчанки Олени Кривогуз, яка виготовляла безалкогольний напій з ароматизатором «Апельсин», було виявлено порушення стандарту і відсутність сертифікату на продукцію. До того ж роменчанка пригощала покупців напоєм, в який, замість зазначеного в анотації цукру, додавала підсолоджувач.
ВАТ «Роменський молочний комбінат» на чолі з недавнім директором Юрієм Міхном — читаємо акт від 25 березня (складений державним інспектором з держнагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил Тамарою Войцехівською), де чорним по білому зазначено, що жодна з перевірених дев’ятисот 500-грамових упаковок під назвою «Йогурт елітний» не відповідав вимогам ТУ за маркуванням: інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність були проставлені на них для напівсолодких замість солодких йогуртів. Дрібниця? Але за умови, якщо це перший випадок у практиці роменських молочних чарівників.
Цікавий метод виявили у відкритому акціонерному товаристві «Охтирський хлібокомбінат», де головою правління Віра Левченко. Там недокладали у 100-грамову булку «поживну» «всього-навсього» 40 відсотків жиру.
Лебединський приватний підприємець Володимир Міщенко — власник однойменного приватного підприємства, яке спеціалізується на виготовленні ковбасних виробів. Та не яких-небудь, а вищого ґатунку. Пан Міщенко особливо полюбляв напівкопчену «Полтавську» та варену «Докторську». Секрет цієї «любові» простий до неможливості: у напівкопченій вміст вологи був завищений проти норми майже на 33 відсотки, у «Докторській» — майже на 15 відсотків.
І все-таки з вище перелічених фігурантів «пальму першості» особисто я беззастережно присудив би Лебединському комунальному підприємству «Водоканал»: у відібраних пробах води з резервуару на водозаборі «Черемушки» вміст заліза перевищував допустимі норми майже удвічі.
Власне, я гадаю, що всі вони після перевірок виправилися.
— Щодо інших, то нині загалом «новаторів-стахановців», які комбінують на здоров’ї і довірливості споживачів, розвелося на Сумщині наче перед якоюсь напастю, — продовжував обурюватися Віктор Палига.
І насамкінець — загальна статистика «оздоровлення» нації сумськими підприємствами, підприємцями і бізнесменами. Згідно з нею із 100 підприємств, перевірених у першому півріччі працівниками ДП «Сумистандартметрологія» на дотримання ними якості продукції, майже у 85 відсотків були виявлені грубі порушення вимог стандартів, норм і правил. Як результат, загальна вартість вилучених продуктів і товарів становить майже півтора мільйона гривень. Окрім цього було здійснено також 87 перевірок на дотримання метрологічних норм суб’єктами різних форм власності. Порушення стандартів зафіксовано у 74 випадках. На жаль, накладені штрафи порушникам — що слону дробина. Навіть найсолідніші з них — у кілька тисяч — відшкодовуються більшістю нинішніх «ударників» упродовж одного робочого дня, а то і зміни.
Коментарі, як кажуть у таких випадках, зайві. Абсолютно переконаний, що кожен читач уже давно самостійно відповів на запитання, винесене у заголовок цієї кореспонденції. Нам би ще знайти вихід із цього глухого кута...
— Саме на глобальне і якнайшвидше розв’язання цієї проблеми і націлює свої регіональні підрозділи нове керівництво Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики на чолі з Миколою Негричем, — каже Володимир Панченко. — Підтвердженням цього є різка зміна векторності у нашій роботі. Сьогодні ми все перенесли акценти насамперед на поліпшення якості продовольчих товарів. Адже лише у здоровому тілі може бути здоровий дух. Для переконливості наведу лише одну цифру. У нинішньому році нами видано на третину більше приписів на заборону реалізації неякісної продукції, аніж за відповідний період минулого року...

Сумська область.