Народний депутат від Вінниччини Григорій Калетник на сесії облради став на захист керівників сільгосппідприємств. Вони опинилися у надзвичайно важких умовах: з одного боку, слід платити зарплату в розмірах, передбачених законом; з другого — зробити це не дає можливості цінова розбалансованість. А відповідальність — кримінальна!
Її можуть застосувати навіть до хазяйновитих керівників. Адже в області 25 відсотків працюючих не отримують за свою роботу мінімальної плати, а майже половині з них не платять і 50 відсотків мінімального розміру зарплати. До речі, її середній показник на Вінниччині один з найнижчих у державі. Заборгованість, навпаки, найвища: 34 мільйони гривень зароблених грошей не повернули селянам.
І це за умови, що торік в області зібрали більш як по тонні зернових на кожного її жителя — 2,1 мільйона тонн на 1,7 мільйона мешканців. Дешеве продовольство не можна отримати без державної фінансової допомоги. Часткова компенсація витрат на сільськогосподарське виробництво це — не чиясь забаганка, а об’єктивна необхідність, що закріпилася у світовій практиці. Водночас, стверджує народний обранець, уряд припинив фінансування низки програм розвитку АПК, а 500 мільйонів гривень так і не передано сільгосптоваровиробникам.
Відвідавши жнивні поля всіх шести районів свого виборчого округу, Г. Калетник дійшов висновку, що в розвитку АПК простежуються ознаки кризи, схожої на ту, що була у 2000—2001 роках. Нині, як і тоді, сільське господарство рясно стимулюють пустопорожніми обіцянками. Так само у селянина відбирають останню латану свитину: пальне, гербіциди, засоби захисту рослин продають за захмарними цінами, а зерно хочуть забрати за ціною нижче його рентабельності. За таких умов воно повинно коштувати не менш як 700 гривень за тонну. Але, як відомо, про таку ціну мова не йде. Селяни знову залишаться багатими... бідняками.
Вінницька область.
