Рис посідає друге у світі місце за виробництвом і перше — за споживанням.
«Екологічні проблеми рисівництва та шляхи їх вирішення на прикладі України» — семінар під такою назвою Асоціація країн-виробників рису проведе наступного року в селі Антонівці Скадовського району Херсонщини. Саме тут розміщена унікальна установа — Інститут рису Української академії аграрних наук.
— Виробничі потужності вітчизняних рисових чеків здатні забезпечити сповна потребу країни в цій цінній для здоров’я культурі, — відзначає директор Інституту рису Анатолій Ванцовський. — А «національна» потреба становить 180 тисяч тонн на рік. Стільки білих зерен вирощували до 1990-го.
У кабінеті директора снопики рисових колосків стоять поруч з вишуканими статуетками-нагородами. Сертифікат якості, отриманий Анатолієм Ванцовським у Брюсселі з рук генерального директора Європейського центру дослідження ринку, свідчить про відповідність антонівського рису міжнародним стандартам.
— Торік учені інституту були запрошені на симпозіум Середземноморської Асоціації країн-виробників рису, що діє при ООН. Наші доповіді зацікавили учасників новими технологіями вирощування, — пояснює Анатолій Ванцовський.
Оскільки запозичена в 60-роках — саме тоді в Україні акцентували увагу на власному виробництві рису — європейська технологія не відповідала повністю вимогам екологічної рівноваги, інститут (на той час — дослідна станція) отримав державне замовлення на пошуки інновацій. Дослідження було завершено наприкінці 80-х, і після перевірки Мінекології та МОЗ отримали схвалення на впровадження.
Розробки докорінно відрізнялися насамперед безскидовою технологією. Це забезпечувало вирощування рису у прибережних солончакових малородючих зонах, непридатних для культивування інших культур.
Утім, з’ясовується, саме за ці досягнення, на які збирається приїхати й повчитися «рисова» європейська знать, антонівців ... б’ють журналісти! Мовляв, чеки забруднюють Чорне море. І наводять у публікаціях одного з місцевих видань «жахливі» назви речовин: шаккімол, сатурн, базагран, пропанід, що виявлені у пробах морської води, мулу та грунту, досліджених у столичних екологічних інстанціях. Зініціювала дослідження одна з громадських організацій, а публікації результатів, підкреслює видання, сприяли Інститут сталих спільнот та Агентство США з міжнародного розвитку.
Речовини справді виявлено. Але «вміст їх — на рівні, значно нижчому від установлених нормативними документами про гранично допустимі концентрації», а окремі взагалі не входять до ГДК» — значиться у тлумаченні Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем. У мулі дренажних каналів, Джарилгацької затоки та грунтах з рисових чеків гербіцидів не виявлено — свідчить документ, що його підписав заступник директора з наукової роботи зазначеної установи О. Васенко...
Може, комусь вигідно «каламутити воду в морі?» — розмірковують рисівники. Кому? Агентству США? Чи, можливо, помиляється Асоціація країн-виробників рису, котра, перш ніж оголошувати про семінар в Антонівці, не раз направляла сюди фахівців для вивчення технологій? Чи хтось ввів в оману Верховну Раду, котра має схвалити закон про дитячий курорт у Скадовську?..

Херсон—Антонівка.