Про роботу фракції промисловців і підприємців під час VІІ сесії парламенту, її взаємозв’язок з діяльністю партії розповідає народний депутат, уповноважений фракції ПППУ, перший заступник голови ПППУ Микола ОНІЩУК.
— Миколо Васильовичу, нещодавно відбувся ІV з’їзд ПППУ. Як він оцінив соціально-економічну ситуацію в країні?
— Річ у тім, що Партія промисловців і підприємців України, однойменна фракція у парламенті намагаються оцінювати суспільно-політичні, соціально-економічні явища реально. Адже наша партія представляє інтереси мислячих людей, людей середнього класу, яких у її складі — понад 150 тисяч. Комусь наші оцінки можуть здаватися надто критичними. Утім, вони є найкращим засобом тверезо оцінити наявні проблеми та запропонувати найоптимальніші способи їх вирішення. Хотів би зауважити, що на ІV з’їзді ПППУ промисловці і підприємці країни якраз і пропонували найоптимальніші варіанти подолання наболілих соціально-економічних проблем життя держави.
Приміром, коли йшлося про створення сприятливих умов для залучення у вітчизняну економіку інвестицій, підвищення інвестиційної привабливості України, ПППУ завжди вказувала на неприпустимість огульної ліквідації вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку з огляду на переваги, які надавали для інвесторів та суб’єктів господарської діяльності ВЕЗ та ТПР. Ми наполягали на необхідності проведення ретельної інвентаризації їх діяльності. Упевнені, інвестиційні угоди повинні бути розірвані лише з тими, хто використовував режим ВЕЗ та ТПР для особистого збагачення, припускався порушення укладених інвестиційних угод та нехтування норм закону. І це має бути лише в судовому порядку. А ті суб’єкти, проекти яких працювали на розвиток регіону, держави, повинні й надалі реалізовуватися на початкових умовах. Адже інвестиційний договір є цивільною правовою двосторонньою угодою, яка повинна виконуватися обома сторонами — і підприємцем, і державою.
— ПППУ, як і парламентська фракція, активно опікувалася проблемами малого та середнього бізнесу...
— Саме малий та середній бізнес є запорукою формування в країні міцного середнього класу, а для тисяч українців — єдиним джерелом заробітку.
Слід зазначити, що саме завдяки зусиллям ПППУ та однойменної фракції у Верховній Раді стало можливим відновлення спрощеної системи оподаткування. До речі, ми не вважаємо цю систему на сьогодні ідеальною. Необхідно розпочати пошук оптимальніших форм оподаткування малих та середніх підприємств. ПППУ також виступає за диференціацію цих умов, виходячи з рентабельності підприємства чи підприємницької діяльності. Адже одна справа, коли це надто прибутковий фармацевтичний бізнес, а інша — коли це виробнича діяльність чи коли йдеться про роботу на землі, що є, зазвичай, малорентабельно. ПППУ наголошує на необхідності впорядкування «спрощенки» також і з тим, щоб остання не використовувалася задля ухилення від сплати податків. А це, ні для кого не таємниця, має місце.
Кроком вперед з підтримки малого та середнього бізнесу вважаю зміцнення статусу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва. Час вимагає створення на його базі більш самостійного, більш незалежного і потужного органу — національного комітету з питань підприємництва. До речі, звернення відповідного змісту з’їзд ПППУ спрямував Президенту країни.
— Інакше кажучи, партія «прагматиків», здійснюючи свій внесок у формування соціально-економічної стратегії, віддає перевагу системному та виваженому підходу?
— Відверто кажучи, в промовах більшості нинішніх політиків вбачається чимало такого, що спрямовано на здобуття симпатій електорату. Тому хтось мусить нести тягар необхідності говорити реальні речі та надавати правдиві оцінки та рекомендації.
Очевидно, що здійснювані урядом соціальні кроки —підвищення зарплат, пенсій, в тому числі й мінімальних, — продиктовані реальним сьогоденням і варті якнайширшої підтримки. Адже рівень життя більшості громадян все ще занадто низький. Є швидкі шляхи вирішення цієї проблеми — збільшення податків на виробників, податкова «зрівнялівка» шляхом ліквідації стимулів для розвитку пріоритетних наукоємних галузей економіки. Чи надовго вистачить сил на такі підходи?
Але ми не маємо сумнівів, що соціалізація бюджету, збільшення витрат держави на соціальні потреби може спиратися у довгостроковій перспективі лише на зростання обсягів національного виробництва, залучення приватних інвестицій у сферу підприємницької діяльності, адже це нові робочі місця, відрахування в пенсійні фонди тощо. І тільки за умови ефективно працюючої економіки, стабільних темпів економічного зростання, розвитку та підтримки ділової ініціативи соціальна політика держави буде успішною. Це одна з тез, яка була поширена на з’їзді. Мало того, вона стала стрижневою у політиці партії, і саме з таким лозунгом ПППУ планує йти на парламентські вибори. Переконані: найвищою формою соціального захисту громадян України є високооплачуване робоче місце. Адже високорозвиненою є не та держава, яка за державний кошт «утримує» громадян країни, а та, яка створює високооплачуване робоче місце на своїй території та всі необхідні умови для того, щоб мешканці країни змогли реалізувати свій інтелектуальний, творчий, робочий потенціал, і у такий спосіб забезпечити достойне життя собі та своїй родині.
— Судячи зі всього, це закладається й у основу роботи фракції промисловців і підприємців у парламенті. Як ви оцінюєте ефективність роботи фракції цієї сесії та Верховної Ради України загалом?
— Одразу зауважу, що повноцінну фракцію під іменем Партії промисловців і підприємців було створено нещодавно. За останні місяці голос фракції став потужнішим. Ми навчилися казати «ні», відстоювати свою точку зору. З нами рахуються. Я вважаю, що це є одним з найвагоміших здобутків фракції.
Варті уваги й останні законодавчі ініціативи депутатів від ПППУ, які стосуються відновлення спрощеної системи оподаткування, введення нульової ставки ПДВ на інвестиції у вигляді основних виробничих фондів, відновлення на законодавчому рівні стимулів для розвитку стратегічних та наукоємних галузей економіки — суднобудування, літакобудування, автомобіле- та машинобудування тощо. Активними були народні депутати від ПППУ у законодавчих ініціативах стосовно політики зайнятості. Народними депутатами В. Майком, В. Гурєєвим та мною, зокрема, винесено на розгляд законопроект, який має на меті створити пільговий режим внесків до фондів соціального та пенсійного страхування тих суб’єктів господарської діяльності, які збільшують кількість робочих місць на понад 10 відсотків. Слід згадати і наші законопроекти щодо дозвільної системи, про основні засади контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, мета яких — якомога знизити рівень державного втручання у підприємницьку діяльність.
Отже, наша позиція у Верховній Раді спирається не на політичне голослів’я, що серед парламентаріїв є достатньо поширеним явищем, а на конкретні законодавчі ініціативи, спрямовані на вирішення актуальних проблем соціально-економічного та політичного життя країни, покращання умов підприємницької діяльності та підвищення добробуту громадян держави.
— Не можу не торкнутися теми взаємовідносин уряду та парламенту. Останні пленарні тижні були дуже насиченими... Чого чекати восени?
— Я стурбований ситуацією, що склалася. Річ у тім, що після виборів президента ми маємо новий політично-економічний курс держави та сформований новим главою держави уряд, який зобов’язаний цей новий політичний курс реалізовувати. Але ми забуваємо, що парламент формувався на інших засадах і не повністю готовий до дії з урядом в унісон. Та й з огляду на політичне різнобарв’я Верховної Ради механізм прийняття рішень є за своєю природою досить складним. Тому марно було очікувати, що пропозиції уряду, (а останні пленарні тижні багато в чому були доленосними, визначальними для подальшого розвитку суспільства та економіки в цілому) пройдуть легко. Уряд є динамічнішою структурою, оскільки він являє собою команду однодумців. А Верховна Рада куди політично складніша. Отож конфлікт між нею та урядом у останні пленарні тижні був цілком прогнозований. Адже що відбувалося? Щойно політика уряду була радикалізована — а закони щодо СОТ означають істотну зміну курсу й зовнішньоекономічних пріоритетів, тут і виявилася неготовність народних депутатів забезпечити належну підтримку урядових ініціатив.
Тому я здивований, що останні пленарні події були зведені до примітивного конфлікту між Прем’єр-міністром та Головою Верховної Ради. Не маю сумнівів, нам необхідно зростати до глибинного розуміння явищ, що відбуваються.
Відверто кажучи, я не бачу трагедії у ситуації, що склалася між урядом і парламентом. Нам усім варто зробити дуже жорсткі висновки. Упевнений, при Президентові України вже давно слід створити політичну раду з числа керівників політичних партій, які підтримали керівника держави на президентських виборах та підтримують сьогодні. І на цій основі необхідно створити могутню політичну коаліцію, яка саме й повинна визначати мету, принципи, а потім механізми і методи реалізації політичного, соціально-економічного курсу Президента країни, в тому числі й механізми координації дій у парламенті, механізми участі цієї коаліції у парламентських виборах та виборах до органів місцевого самоврядування. І річ не в тім, щоб створити формальну парламентську пропрезидентську більшість. На моє переконання, така більшість якраз і є лише одним із механізмів коаліційної підтримки сучасного політичного курсу України.
— Миколо Васильовичу, чи прийняв з’їзд конкретне рішення, вирушить ПППУ у парламентські перегони самостійно чи у блоці?
— Річ у тім, що сьогодні визначити формат участі ПППУ у парламентських виборах-2006, не маючи визначення стратегії дій політичних пропрезидентських сил, наявності чи відсутності пропрезидентської коаліції, про яку йшлося вище, неможливо. Тому природно, що ми виступаємо за створення відповідної політичної коаліції з числа тих, хто підтримує Президента. І тільки ця політична коаліція повинна визначити формат своєї участі у виборах. Це може бути один мега-блок як базова модель, про що й говорилося на з’їзді. Це може бути кілька блоків, які діятимуть задля єдиної мети — перемоги провладних сил. Упевнений, найоптимальніша форма участі ПППУ у виборах визначатиметься саме у такій послідовності.
Переконаний, можливості для утворення потужної політичної консолідації пропрезидентських сил найближчим часом та її перемоги у виборах ще не втрачені. Якщо ж коаліції через певні обставини  не відбудеться, то, зрозуміло, ПППУ ухвалюватиме рішення, виходячи з такої форми участі у виборах, яка принесе ПППУ максимальний результат, дасть змогу партії залишитися парламентською партією та брати активну участь у формуванні уряду.