Розташоване між Євпаторією і Тарханкутським півостровом глибоководне озеро Донузлав має унікальні можливості для створення потужного міжнародного морського порту, здатного приймати великотоннажні судна. Порт-велет дасть змогу поліпшити соціальні показники Криму. Особливо Чорноморського району й колишнього військового містечка Мирний, на околиці котрого планується реконструювати аеродром, що може стати міжнародним аеропортом. Занедбаний нині регіон мають помережити сучасні автомобільні й залізничні магістралі, комунікації й водогони.

Розробку концепції будівництва Кримського морського територіального промислового комплексу «Донузлав» прискорив уряд автономії. Економічне обгрунтування будівництва КМТПК «Донузлав» і всебічне вивчення його можливих перспектив завершиться вже найближчим часом.
...Тим часом, щоб привернути увагу до своєї позиції стосовно освоєння унікального озера, активізувалися екологи, яким ближча ідея курортної перспективи краю. Звичними стали пікети на трасі, котрою щодоби важковаговиками вивозиться пісок із озера Донузлав. Їх виставляють жителі Мирного. Вони вимагають негайно припинити розробку місцевих піщаних кар’єрів, доводять, що вона незаконна й руйнівна для екології краю. З організаторами кордонів солідарні депутати Євпаторії та селищної ради Мирного, які очолили рух екологів і винесли рішення припинити вивезення піску із земель громади. Протестанти рішучі у своїх намірах врятувати береги унікального озера. У зверненні до Президента вони звинувачують керівництво Євпаторійського порту в самовільному захваті земель територіальної громади. Видобувники — Євпаторійський торговий порт і приватне підприємство «СентІнтермарин» — стверджують, що зазнають відчутних збитків, і відкидають звинувачення у незаконності їх діяльності, бо мають ліцензію на розробку піску та висновок учених про те, що видобуток піску й розмив віддаленого звідси на 30 кілометрів євпаторійського узбережжя — явища між собою не пов’язані. Аргументом на свою користь вони вважають і те, що Донузлавське родовище будівельних пісків — єдине в Криму. Цей пісок використовує 95 відсотків будіндустрії півострова, а припинення його видобутку залишить без якісної сировини всі будівельні майданчики Криму.
...Проте з’ясовано, що більшість підприємств, які розробляють тверді корисні копалини, нехтують найголовнішим своїм обов’язком — рекультивувати відпрацьовані ділянки. Вони попсували кар’єрами уже 5 тисяч гектарів кримської землі, а рекультивувати її не бажають, бо можна відбутися мізерними штрафами в 100—200 гривень. Сьогодні із 256 кар’єрів півострова покинутими офіційно вважаються 118. Приміром, лише в Сакському районі загальна площа знищених у процесі видобутку корисних копалин земель становить уже 1,5 тисячі гектарів. З них лише 9 відсотків перебуває у стадії рекультивації. Раніше це були випаси для овець, фруктові сади і виноградники. Нині —котловани, ями і прірви. Потерпають від цих «місячних кратерів» на безцінній кримській землі власники скалічених грунтів — місцеві ради. Адже ці ділянки повністю виведено із сівозмін й випасів. Та самі винні, бо видають дозвільні документи на розробку нових ділянок, не домігшися від підприємців наведення ладу на понівечених старих. Невже такі наївні, що вірять на слово всім розробникам, які б’ють себе у груди, запевняючи: ви тільки виділіть земельну ділянку під кар’єр — повернемо оазу?

Крим.