Хто кому винний? І головне — скільки?


Кабінет Міністрів доручив Держказначейству, податковій адміністрації і місцевим держадміністраціям погасити заборгованість громадян за житлово-комунальні послуги до 20 грудня. Відповідно до прийнятої постанови виплати планується робити за рахунок заморожених заощаджень у колишньому Ощадбанку СРСР.
Ті, хто бажає скористатися цією можливістю, до 15 листопада повинні подати у відділення Ощадбанка, де лежать знецінені кошти, довідку про заборгованість. Відповідно до постанови, розрахунки проводитимуться тільки в разі, якщо борг з плати за житло (квартплати) і комунальні послуги не збільшувався з 1 вересня 2004 року. Інші зможуть скористатися своїм правом тільки за умови погашення боргів, які утворилися після цієї дати.
Утім, механізм процедури ще не розроблено. Тією само постановою Кабмін доручив Міністерству будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства організаційно забезпечити розрахунки та їх методологічний супровід.
У бюджеті цього року передбачено 6 млрд. гривень на компенсації вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР шляхом списання їхньої заборгованості за електроенергію і тепло, газ, тверде паливо, водопостачання і квартплату. Відповідно до закону про держбюджет-2005, такі розрахунки проводяться територіальними органами Держказначейства, котрі відкривають усім учасникам спецрахунки. За даними Державного комітету статистики, у травні борг населення за житлово-комунальні послуги зменшився на 2% — до 7,36 млрд. гривень.
Інформація про документ схвилювала багатьох українців. Обидві проблеми, і заморожені на початку дев’яностих внески, і квартирні борги, що накопичилися в період хронічної невиплати зарплати, не залишили байдужими більшість наших співрозмовників.
Володимир Сергійович, військовий пенсіонер.
— У мене за часів СРСР на книжках вісімнадцять тисяч лежало. По північних гарнізонах надто не розтратиш. Виходив на пенсію — думав, поживу по-людськи, аж тут...
— Ви маєте борги за квартиру?
— Та що ви, як я можу дійти до такого! Платили завжди справно, хоч і важко було. От син з невісткою назбирали боргів, як Бобик бліх. Тепер не знають, що робити. Якби я міг їм допомогти, заплатив би з тих грошей. Хоча, по справедливості, нам мали б повернути заощадження за курсом долара.
— А ви пам’ятаєте, скільки долар тоді коштував?
— Десь копійок шістдесят. От і рахували б. Це було б справедливо. Хоча чого від них чекати!
Наталя Миколаївна, одержала нещодавно спадщину, серед іншого і горезвісні «ощадбанківські» гроші.
— Рішення правильне, тільки сумніваюся, що з цього що-небудь вийде. Знайдуть лазівки і все одно нас у дурні пошиють.
— У такому рішенні особливої вигоди для людей немає, — вважає тридцятип’ятирічна Юлія, — за останній рік все одно платити треба, а борги, «старші» за три роки, так чи інакше суд списує автоматом. У мене був борг у кілька тисяч. Я тоді дочку народила, без чоловіка, без роботи, їсти не було чого. Потім справи налагодилися, останні п’ять років платила справно. ЖЕК раз у раз судом загрожував, то я й пішла. Засідання тривало хвилин п’ять. Просто на такі справи теж термін давності існує, тільки мало хто про це знає, а комунальники цим користуються.
У прес-службі Держкомжитлокомунгоспу нам підтвердили, що у документах, які перебувають у роботі, можливість оплатити борги найближчих родичів передбачена. Успадковані заморожені рахунки також можна буде використати як, так би мовити, «віртуальні» кошти для погашення цілком реальних боргів. І ще раз нагадали, що в зазначеному документі про жодні виплати реальних грошових сум не йдеться.