Так умовно можна було назвати дійство, яке в рамках Дня поля відбувалося наприкінці минулого тижня в селищі Дослідницьке, що у Васильківському районі на Київщині. Організаторами акції виступив Київський науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Л. Погорілого. Пшеничний лан, на кожному гектарі якого вродило чи не по 70 центнерів, став місцем випробувань агрегатів, складених в Україні і за кордоном. Одразу треба сказати, що в номінації «комбайн», актуальної нині у світлі врожаювання, наші кораблі полів були переможені «іноземцями», що гордо пропливли жнивним полем і, схоже, без втрат вивантажили зібране із бункера. Та сама «висота» не всім комбайнам видалася по зубах. Зернозбиральний «Дон-Лан» зайшов у загінку і, схоже, поперхнувся й з’їхав з дистанції — надто врожайним було те поле. А «АТЕК» навіть і не намагався нічого збирати: вслід за російсько-українським «колегою» парадно проїхав по стерні.
Найвдалішим серед українських виявився «виступ» «Славутича», що все одно гіркоту пігулки мало підсолодив: якщо робота «кращих» зразків вітчизняної техніки дає збої перед поважною публікою, котра прибула на День поля на чолі з міністром агрополітики Олександром Баранівським, то що вже казати про їх роботу під час непоказового хлібозбирання.
На цьогорічному форумі у Дослідницькому навіть не приховували, що «найболючішим питанням для аграрників залишається якість придбаної техніки». За словами начальника Департаменту науково-технічної політики МінАП Володимира Кульгавого, низька надійність деяких машин, дарма, що вони приваблюють ціною, дорого обходиться господарствам. Старі та недосконалі хлібозбиральні агрегати залишають на ланах у середньому 25—30 відсотків від вирощеного врожаю. Якщо зарубіжна техніка в експлуатації безвідмовно працює не менш як 120 годин, то вітчизняні комбайни і трактори вже через 11, максимум 40 годин потребують ремонту. Це значить, що від 20 до 50 відсотків часу, відведеного на агротехнічні операції, техніка простоює. Така ненадійність породжується як на стадії виготовлення, так і через недостатнє конструктивне відпрацювання під час підготовки до серійного випуску. Практика показує, що 60—65 відсотків вітчизняних сільгоспмашин випускається з відхиленням від технічного завдання, а 56 відсотків не відповідає вимогам безпеки праці. Тим часом аграрії, незважаючи на недоліки, у більшості віддають перевагу техніці «маde іn Україна»: вона проста в ремонті й порівняно недорога, пристосована до вітчизняних пально-мастильних матеріалів, а механізатори обізнані з особливостями її експлуатації.