Хижацьке ставлення до Дніпра, цинічне загарбання і хазяйнування на його берегах і островах новітніх багатіїв уже загрожує масштабним екологічним лихом
На початку літа жителі наддніпрянського села Сокирне, що у Черкаському районі, перегородили своїми човнами рух річкового транспорту по фарватеру Дніпра. Свої відчайдушні дії вони пояснили тим, що вичерпали всі можливі засоби цивілізованого впливу на владу. Бунт на воді — остання спроба привернути увагу можновладців до своїх кричищих проблем.
— Катастрофічне руйнування природної дамби — високого берега Дніпра, — це не лише наша біда, — зазначив депутат сільської ради, один з організаторів боротьби за порятунок села Микола Пшенишний. — Слідом за Сокирним можуть піти під воду сусідні села, розташовані у наддніпрянському пониззі. Якщо не зупинити стихію зараз, новоутворений рукав Дніпра захопить передмістя Черкас і його спальний мікрорайон Митницю. Мало того, обласний центр залишиться без води, адже вже нині вийшла з ладу затоплена насосна станція міського резервного водогону, розміщена, як і основний водозабір, у Сокирному.
Селяни доводять, що небезпечний обвал правого берега Дніпра розпочався ще 1999 року. Саме тоді “Укрводшлях” розпочав поблизу Сокирного поглиблення русла Дніпра для того, щоб багатопалубні круїзні теплоходи і яхти не “застрявали” у вузькому фарватері. Тоді, як стверджують очевидці-рибалки, пісок з глибини річки не транспортували до правого берега, щоб зміцнювати його, а “скидали” поруч русла. Так було економічно вигідніше, але екологічно неприпустимо. Після закінчення робіт русло Дніпра, “притиснуте” штучно намитим островом, поступово зміщувалося з центру водойми до правобережжя, і вода інтенсивно почала руйнувати високі кручі, наближаючись до сільських будинків.
— Нині глибина Дніпра біля берега — 12 метрів, — бідкалася сільський голова Жанна Калюжна. — Сокирне вже стоїть на краю прірви. Щодня тонни землі обвалюються в річку. Під воду пішли великі верби, які колись тримали берег, три приміщення риболовецької дільниці, знищено пляж санаторію “Перлина” — всього сорок гектарів суші...
Бити на сполох депутати сільської ради, рибалки Сокирного почали ще п’ять років тому. І лише минулої весни після звернень до Черкаської облдержадміністрації обласне управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення визначило першочергові заходи ліквідації руйнування берегової лінії. Зокрема, було виконано топографічну зйомку акваторії Кременчуцької водойми і передано до “Річтранспроекту” заявку на виготовлення проекту берегоукріплення. Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ОДА 17 травня 2004 року визнала, що основною причиною інтенсивного руйнування є “днопоглиблювальні роботи, які спрямували потік води безпосередньо у берег, що виконувалися державним підприємством “Укрводшлях” у 1999 році, та перенесення фарватеру безпосередньо до берегової лінії на відрізку 122—123 кілометри”.
Рятувати сьогодні, бо завтра — пізно
Яким же було здивування сокирнян, коли прибулі після їх “бунту на воді” чиновники “Укрводшляху” категорично заперечили свою причетність до зміни русла річки! Течія, переконували вони, сама змінила свій напрям...
На виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, котре відбулося на березі Дніпра у наметі “надзвичайників”, річковики наполягали на своїй правоті. Перший заступник голови комітету, народний депутат України Іван Заєць зауважив, що винних у створенні небезпечної ситуації має назвати прокуратура. А нині потрібно невідкладно вживати термінових заходів, щоб уберегтися від масштабної екологічної катастрофи.
Селяни скаржилися на те, що дніпровські береги і острови захопили у свою власність “нові українці” і також “прикладають руку” до обвалу круч.
Член профільного парламентського комітету Юрій Соломатін наголосив на тому, що знищення берегової смуги — це не лише проблема Черкащини. А й Полтавської та Кіровоградської областей. Тому “рукотворну” біду треба ліквідувати комплексно і на державному рівні.
Що ж стосується Сокирного, то тут, запевнив перший заступник голови Черкаської ОДА Дмитро Лисун, вже цього місяця розпочнуться найнагальніші роботи з укріплення частини берега. Щоправда, в обласному бюджеті на кількамільйонний проект захисту берегової смуги коштів немає. Тому область звертатиметься до уряду, щоб зупинити екологічне лихо.
Черкаська область.
