Поки лунає пісня — існує нація. А якщо взяти до уваги мелодійність, поетичність, різноманітність, щирість, то українська пісня — і ніхто після фестивалю “Печенізьке поле” в цьому навіть не засумнівався — дивуватиме і удосконалюватиме світ одвічно.
Куточок Слобожанщини, чиїм іменем чотири роки тому названо фестиваль, має багатовікову історію. З Печенізьким полем пов’язані дивовижні легенди. Неповторний природний ландшафт, благодатний клімат та екологічна чистота...
Щороку на початку липня на фестиваль “Печенізьке поле” з усіх куточків Слобідського краю з’їжджаються народні аматори і професійні гурти — носії фольклорного мистецтва, майстри народної творчості.
Улітку 2002 року в селищі Печеніги, на березі водоймища, відбувся перший фестиваль. Він зібрав близько 6 тисяч учасників і глядачів. У наступному році їх було вдвічі більше. Фестиваль сподобався землякам. Оргкомітет фестивалю “Печенізьке поле” присудив йому статус постійно діючого фестивалю.
Але про все по черзі. І трохи
З історії
Печенізьке поле — це овіяна легендами земля, що історично склалася навколо нинішнього селища Печеніги, районного центру на Харківщині. Протягом багатьох століть, від часів Київської Русі, вона була свідком визначних історичних подій. Саме тут слов’янські племена боронили свій край від ворожих армад. Перша згадка про Печенізьке поле зустрічається в 968 р. і пов’язана вона з успішним походом князя Святослава.
“Історична унікальність цього місця, неповторний ландшафт, екологічна чистота, краса природи, благодатний клімат — усе це спонукало організаторів до заснування фестивалю, головною ідеєю якого стало пробудження любові до нашої малої батьківщини, її історії, культури і традицій, — розповідає народний депутат, організатор фестивалю Степан Гавриш. — З усвідомлення себе в соціумі починається національне відродження. Шлях, що ми обрали, — це свято краю з його вічними й нинішніми цінностями, свято слобожанської родини з її величезним потенціалом життєлюбства й гостинності. Все це наш фестиваль, який відбувається завдяки неперевершеним талантам і гостинним слобожанцям”. І, звісно, організаторам.
До речі, Про скромних організаторів
Слобожанський фестиваль “Печенізьке поле” заснований та проводиться благодійним фондом “Берег надії” (президент фонду Степан Гавриш), спільно з Харківською обласною державною адміністрацією, Печенізькою районною державною адміністрацією. Фестиваль відкритий для всіх вітчизняних та зарубіжних виконавців усіх видів, жанрів і форм професійного та самодіяльного мистецтва.
Від обрядових — до хіп-хопу
На схилах водосховища в селищі Печеніги відбувся ІV етнічно-мистецький фестиваль “Печенізьке поле”. Понад 70 тисяч глядачів із Харкова та області, а також з прилеглих областей Слобожанщини, Росії та Білорусі поринули у водограй фольклору. У грандіозному концерті народної пісні, який тривав протягом 12 годин на двох сценах і кількох природних сценічних майданчиках, узяли участь понад 2000 аматорів —сільські і родинні гурти, самодіяльні колективи. Лунала народна музика Слобожанщини, де в український пісенний вінок уплетені мелодії та наспіви багатьох етносів, що сотні років живуть поруч з нащадками козацьких родів.
А увечері над водосховищем розквітнув святковий феєрверк. Автентична харківська “Драбина”, яскраво-колоритна молдавська “Zdob Sі Zdub” і неперевершений за драйвом Олег Скрипка з командою “VV” піднесли публіку до ейфорії фестивального дійства. Саме ж Печенізьке поле співало і танцювало до світанку.
Козаки встановили на схилі Печенізького поля козацький хрест “Відновлення духовності” як відзнаку фестивалю. Подібний хрест уже стоїть на Хортиці.
Були і Романтичні ноу-хау
Вітрильна регата, конкурси любителів шашликів і рибальської юшки, купальські вогнища, тепла вода Печенізького водосховища і “загоряння” під яскравим сонцем — усім цим гості фестивалю користалися досхочу. А вироби майстрів народних ремесел “Місто майстрів” купували на згадку про найромантичніший для багатьох липневий день. У розважальній програмі традиційні слобожанські розваги — історичні батальні ігри, марафон музик, театр на ходулях, змагання гурманів, дитячі забави, розваги на воді тощо.
Колориту фестивалю додавав табір, влаштований Слобожанським козацьким корпусом під орудою головного отамана Юрія Білоножка. Вхід у табір був вільним, аби кожний бажаючий міг скласти уявлення про тих, хто в середині XVІІ століття почав освоювати Дикий степ і засновував перші поселення Слобідської України.
Фестиваль не могли не помітити в Києві. Міністр культури і туризму України Оксани Білозір у вітальній телеграмі, відзначивши високу місію фестивалю — “ствердження ідеалів гуманізму, добра і краси”, зазначила: “Із розмаїття етнічних культур формується єдиний загальнодержавний культурний простір”.
Едуард Безродний, головний режисер фестивалю:
— Ще торік нам було простіше шукати автентичні колективи, які пам’ятають точне звучання давньої пісні. Масштаби фестивалю зростають, і знаходити таку музику стає важче. Втім, завдяки тому, що “Печенізьке поле” є постійно діючим фестивалем, можна зберегти, не розхлюпавши, спадщину, яку маємо сьогодні. Путівки на фестивальні концерти, що відбуватимуться на двох сценах, отримали 40 колективів з різних куточків Слобожанщини, понад триста виконавців.
До речі, в різні роки у фестивальних гала-концертах разом з найкращими аматорськими колективами виступили знана фольк-група “Драбина” (Харків), El Кравчук з балетом “Freedom”, гурт “Скрябін”, саксофоніст Ігор Рудий (Київ), співак і композитор Остап Гавриш з донькою Мар’яною (Івано-Франківськ), а також “Іван Купала” (Москва) та срібний голос Філіп Жмахер (Сербія).
Степан Гавриш, ініціатор і натхненник фестивалю:
— Коло друзів і гостей “Печенізького поля” з кожним роком стає ширшим. Отже, відроджується природна цікавість українців до свого коріння — історичного, культурного, родинного. Відчувається спорідненість: ми всі — слобожани, ми — українці, ми — разом. І в нас є майбутнє. Слобожанський культурний фестиваль має на меті відродити етнічні мистецькі позиції, і у його проведенні немає політичного підгрунтя. Навіть приїзд Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко має суто культурницький характер.
Водночас прем’єр підкреслила, що “Печенізьке поле” є прекрасною подією, і харків’яни повинні бути вдячні Степану Гавришу.
Народний депутат також повідомив, що звернувся до Міністерства культури і туризму України з проханням надати фестивалю “Печенізьке поле” статус національного.