Перебувати в одній зв’язці з виборцями. Легко це чи складно? Народний депутат Ігор Резнiк не задумується над цим питанням. Він постійно тримає руку на пульсі Малинівського району Одеси, в адміністративних межах якого розташовано його виборчий округ.
Лише за останні місяці до нього звернулися кілька сотень людей. Кожен другий — пенсіонер. Вони приходять, пишуть листи. Переважно просять допомогти у розв’язанні житлово-комунальних проблем. Приміром, на вулиці Пантелеймонівській мешкає 82-річний учасник бойових дій Яків Манусович Левіт. Так сталося, що він і його дружина погорільці. Їхнє житло вигоріло дотла. Ігор Резнік надав допомогу для ремонту квартири ветерана. А ще 20 будинків у цьому районі перебувають на його особистому контролі. Це означає для їхніх мешканців чимало: дахи дев’яти будинків відремонтують нинішнього року, у трьох будинках — зашпаровано стики і ще зроблено багато чого іншого:
— На жаль, житлово-комунальне господарство і України загалом, і Одеси зокрема, можна назвати, без перебільшення, катастрофічним. Оплата житлово-комунальних послуг зростає, а їхня якість погіршується. Сьогодні вона нижче за ватерлінію.
Приватизація житлофонду лише ускладнила ситуацію. Квартири приватизували, а підвали, горища, елеваторні вузли — «забули». Хто на себе візьме відповідальність за утримання житла? Виходить, ніхто. Коли я був начальником ЖЕУ, то разом з будівельниками і ремонтниками ми щорічно освоювали 12 мільйонів карбованців на поточний і капітальний ремонт! Сьогодні ці цифри здаються фантастичними...
Чинна програма реформування житлово-комунального господарства України розрахована до 2010 року. Вона потягнула на 40 мільярдів гривень. 6,5 мільярдів, за оцінкою нашого комітету, має бути виділено з держбюджету, інше повинні профінансувати місцеві бюджети. У 2005 році має бути виділено перших 90 мільйонів гривень. Проте на реформування не виділено жодної копійки...
Жертвою такого підходу до реформування стають люди, яких, як обухом по голові, б’ють підвищеними тарифами. Узяти, приміром, Одесу. Тут місцева влада обрала не шлях реформування, а шлях популізму. Депутатам міськради і чиновникам захотілося відрапортувати, що Одеса перша в Україні розпочала реформу. На жаль, голова Одеси Руслан Боделан, не оцінивши реально стан ЖКГ, пішов на поводі у своїх підлеглих, які переконали його, що необхідно терміново ліквідувати житлово-комунальні органи. Що і було зроблено. А що натомість? Створили дирекції єдиного замовника (ДЄЗи). А в них, як з’ясувалося, працюють ті, хто вчора працював у ЖЕКах і ЖЕУ: ті самі п’яні сантехніки і слюсарі. Тобто одна вивіска змінилася на іншу. Режим роботи залишився колишнім, прямих договорів зі споживачами не було укладено.
Свербіж реформаторства призвів до того, що почали створювати замість ДЄЗів приватні підприємства з обслуговування житла. На базі чого було створено ці підприємства, чи мають вони необхідну технічну базу, грамотних фахівців, чи будуть ці підприємства зі складськими приміщеннями, де зберігатиметься необхідний експлуатаційний матеріал? З’ясувалося, що нічого цього в більшості приватних підприємств, які повинні взяти на себе тягар обслуговування житла, немає. Скептиків, зокрема і мене, переконували, що, мовляв, життя змусить ці підприємства надавати якісні послуги. А коли це буде? Через десять, тридцять чи п’ятдесят років? На це запитання відповіді в Одесі не знають.
Владі Одеси треба відокремити мухи від котлет. Насамперед внести зміни в міський бюджет. Категорія будинків, що не потребують державного втручання, має бути вилучена зі сфери діяльності міськвиконкому. Категорію старих будинків мають узяти під особливий контроль. Ці будинки, а більшість з них розташована в престижній частині Одеси, необхідно зносити. Мешканцям в абсолютно прозорій обстановці треба роз’яснити, де вони житимуть надалі. А для звичайної категорії будинків, які ще можна врятувати, установити реальний, а не міфічний перелік комунальних послуг.
І найголовніше. Керівництво країни повинно чітко усвідомити, що сьогодні люди не в змозі профінансувати прокладання магістральних мереж, будівництво доріг, утримання житла. Це має здійснювати держава. Якщо держбюджет не підставить плече житлово-комунальному господарству, воно просто завалиться, випарується, зникне. Необхідно повернутися до державної дотації в ЖКГ для незаможних.
Щоб побачити світло в кінці тунелю, треба увесь час копати. А це означає, що досить робити прогнози, час робити і погоду.
Одеса.
