На прес-конференції в Луцьку голова фракції Народної партії у Верховній Раді України, перший заступник голови партії Ігор ЄремеЄв був відвертий. «А ви готові чути правду?» — запитав він, коли одна журналістка поцікавилася, якою ж насправді є інфляція: 6 відсотків, як твердить статистика, чи 18, як подають інші джерела. Почувши ствердну відповідь, продовжив: три роки тому ми недолічилися десяти мільйонів тонн зерна, задекларованих тією ж статистикою. А це вантажний поїзд завдовжки 3330 кілометрів. Та якщо статистика не може полічити такого об’єму зерна, то чи можна довіряти їй стосовно 6-відсоткової інфляції?
“Щоб зрозуміти, наскільки знецінилися наші гроші, треба поглянути, що відбувається на ринках з цінами, тому вважаю, що інфляція сьогодні в межах 14—18 відсотків, — сказав Ігор Єремеєв. — Через непослідовні кроки уряду маємо проблеми в економіці, тож хочу вже зараз, а не через чотири місяці, застерегти: ще одного такого бюджету країна не витримає”.
Відповідаючи на запитання про ціну на цукор, лідер фракції НПУ нагадав, що Голова ВР Володимир Литвин іще декілька місяців тому сказав Юлії Тимошенко, що незабаром ціна на цукор може сягнути п’яти тисяч гривень за тонну. Але Прем’єр-міністр відповіла: назвіть мені того, хто вам це сказав, і я назву прізвище того, хто готує черговий заколот. Та якщо будемо вважати, що кожен, хто щось радить або пропонує, є змовником, і кожен раз перекладати на когось відповідальність, то порозуміння не буде. Сьогодні, на превеликий жаль, таке відбувається постійно. Якщо паливна криза, то змовилися нафтові трейдери, якщо м’ясо дороге —винні спекулянти, якщо проблеми з цукром — винна Верховна Рада. Ігор Єремеєв вважає, що нинішня ситуація з цукром — це результат недбалої, непрогнозованої поведінки уряду. Чому? “Не можу погодитися із заявами міністра аграрної політики Олександра Баранівського, що не можна дозволяти квотне ввезення цукру-сирцю в Україну”, — каже він. Наприклад, до 2002 року Верховна Рада щороку давала дозвіл на його ввезення на територію нашої держави. Як правило, ці квоти ділилися між фракціями або структурами, які мали вплив на уряд, і цукор-сирець ввозився на територію України без сплати ПДВ і мита. Зрозуміло, що за такої схеми його собівартість була низькою і він руйнував вітчизняний ринок бурякового цукру, приводив до банкрутства власного товаровиробника. Починаючи з 2002 року діяв інший принцип: за ввезення цукру-сирцю потрібно було сплатити ПДВ у розмірі 20 відсотків, а також мито по 60 євро за тонну. Водночас державний бюджет отримав додатково 900 мільйонів гривень. Якби таку само операцію вдалося провести цього року, ми мали б додатково мільярд гривень до бюджету і стримали б ціну на цукор. Законопроект, який було запропоновано, передбачав ввезення до України 300 тисяч тонн сирцю. До того ж собівартість цукру мала бути на рівні 3400 гривень за тонну, а собівартість українського цукру восени — на рівні 2800—3000 гривень. Тоді закуплений цукор-сирець ніколи не зруйнував би внутрішнього ринку. А так маємо ціну 5000 тисяч гривень за тонну.
Волинська область.
