Цими днями енергетики Дніпропетровської області відзначають дві знаменні дати у своїй спільній біографії: сімдесятиріччя підприємства “Дніпропетровські електричні мережі” та десять років створення найбільшої в Україні енергетичної компанії “Дніпрообленерго”, на частку якої припадає поставка споживачам п’ятої частини вироблюваної в країні електроенергії. Компанія забезпечує електрикою майже 32 тисячі підприємств та організацій, понад півтора мільйона побутових абонентів. Серед її численних клієнтів — промислові й комунальні об’єкти, житлові мікрорайони Кривбасу, Нікополя, Західного Донбасу, Дніпродзержинська, Дніпропетровська. Про те, з чим енергетики підійшли до “червоних днів” на своєму календарі та які подальші перспективи їхньої роботи, розповідає голова правління ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” Юрій КРАСОВСЬКИЙ.

— Почнемо з історії. 2002 року в Україні та Росії урочисто відсвяткували 70-річчя пуску нашого спільного первістка — “Дніпрогесу”. Підстанції “Вузлова”, “Петровська” у Дніпропетровську — його однолітки: 1932 року вони прийняли перший струм із Запоріжжя. А через неповних три роки наказом Наркомату важкої промисловості було організовано перше районне енергоуправління та електромережний район у його складі, на основі якого і почали свій відлік часу Дніпропетровські електричні мережі (ДЕМ). До цього розрізнені невеликі електростанції обслуговували тільки свої власні наділи. А з появою “Дніпрогесу” було дано “зелене світло” створенню широкої закільцьованої системи енергопостачання. З потужними лініями електропередач, підстанціями, мережними районами, з централізованим управлінням. Спочатку до складу Дніпропетровського мережного району входили лінії електропередач загальною довжиною 300 кілометрів і шість трансформаторних підстанцій. Сьогодні компанія “Дніпрообленерго” експлуатує більш як 61 тисячу кілометрів ліній електропередач (що значно перевищує довжину екватора) усіх класів напруги.
До її складу, крім Дніпропетровських, входять також Криворізькі та Нікопольські електромережі, Дніпропетровські та Криворізькі міські електромережі, Дніпропетровські східні електромережі. Але ДЕМ — були і залишаються центральним підрозділом компанії. Тому два нинішніх ювілеї — це сторони однієї медалі. Це одна спільна історія великого колективу, де сьогодні трудиться майже 8,3 тисячі осіб.
— Юрію Леонідовичу, особливе місце Дніпропетровських електромереж у структурі компанії пов’язане з тим, що вони були першими, чи на те є й інші причини?
— Треба сказати, що Дніпропетровські електричні мережі свого часу були комплексні — вони обслуговували всі рівні напруги, що є в енергетиці України — від 0,4 кВ до 750 кВ. Останні — це магістральні артерії, що зв’язують Україну з енергосистемами Європи. Одна з перших побудованих в Україні підстанцій напругою 750 кВ створювалася і до 1997 року експлуатувалася саме персоналом ДЕМ. Це був своєрідний полігон для всієї вітчизняної енергетики. Тут випробували й освоювали нові методи ремонту мереж під напругою, сучасне обладнання. Ще в 30-ті роки саме фахівці Дніпропетровського мережного району серед перших у країні успішно запровадили в експлуатацію найвищу на той час напругу — 154 кВ. А в 60-ті вперше в СРСР освоїли напругу в 330 кВ. Це стало своєрідним трампліном до створення у 70-х першої в країні промислової електропередачі на надвисокій напрузі 750 кВ. Сьогодні енергетика розділена на магістральні електромережі, що стовідсотково знаходяться в держвласності, і на акціонерні обленерго, які експлуатують електричні мережі напругою до 150 кВ включно. Але досвід, надійність і професійна майстерність колективу, як і колись, на висоті. Йому до снаги виконання будь-якого завдання.
— Наскільки дбайливо у виробничих підрозділах компанії сталяться до тих, хто стояв біля витоків і сприяв її розвитку, як ставляться до історії і традицій підприємства?
— Ми пам’ятаємо і дбайливо ставимося до кожного ветерана. Знаємо поіменно всіх, хто зробив і робить свій внесок у розвиток енергетики в Дніпропетровській області. Наприклад, Аркадій Лаврентійович Бігус — колишній заст. директора ДЕМ, учасник бойових дій, голова ради ветеранів підприємства. Йому цьогоріч виповнилося 80 років, але зв’язку з колективом, як і раніше, не втрачає. Серед кращих, хто і сьогодні активно трудиться, заступник начальника виробничої служби ДЕМ Віталій Васильович Євгеньєв. Понад 40 років пропрацював ветеран у колективі. Досвідчений фахівець і організатор піднімав багато служб і сьогодні він — приклад для колег, особливо для молоді. Таких визнаних майстрів своєї справи в системі “Дніпрообленерго” десятки. До речі, в нас є і свої трудові династії. На деяких підприємствах пліч-о-пліч трудяться дід, батько, сини, невістки.
— Які з традицій 70-річного підприємства ви хотіли б продовжити в біографії 10-літнього іменинника?
— Щорік, а я до переходу на посаду керівника компанії 8 років очолював ДЕМ, дніпропетровські енергетики ставили перед собою мету — обов’язково обновити діючий або побудувати новий об’єкт. Зокрема й соціального спрямування. У такий спосіб, до речі, було закладено і базу для розвитку “Дніпрообленерго”. До того ж, якщо деякі регіони під організацію своїх енергокомпаній одержали у спадок частину інфраструктури колишніх виробничо-енергетичних об’єднань, то нам довелося починати практично з чистого аркуша: основа управління енергоструктурою, куди входила наша область, залишилася у сусідів. Тому створювати довелося не тільки кадровий потенціал — у нас навіть приміщення свого не було. Побудували практично з нуля ремонтно-експлуатаційні бази у Верхньодніпровському, Петриківському, Царичанському районах. Значно поліпшили експлуатаційне обслуговування енергооб’єктів у Дніпропетровському, Криничанському, Солонянському районах. І, звичайно, наша гордість: адміністративно-виробничий комплекс (АВК) ДЕМ. Комплекс було спроектовано і збудовано високораціональним щодо розміщення та насиченості обчислювальною технікою, обладнання зв’язку, підготовки виробництва, персоналу для системи інформаційної технології. Нове обладнання тепер дає змогу повністю розділити управління магістральними мережами (330—750 кВ) і мережами області (35—150 кВ). Сьогодні в АПК розташовані виробничі та управлінські структури “Дніпрообленерго” і ДЕМ. Саме постійна налаштованість колективу ДЕМ на впровадження нового, передового, вміння досягати мети, переконаний, стане і “візиткою” всієї компанії.
— Що маєте намір і вже робите в цьому напрямі?
— Передусім, хочемо справою довести, що енергетика — це базова галузь економіки держави, підняти прибутковість і рентабельність роботи своєї компанії. Таке завдання ставить перед нами НАК “Енергетична компанія України” (ЕКУ). “Дніпрообленерго” — одна з небагатьох компаній, що є бюджетонаповнювальною в області. І якщо в минулі роки вона була збитковою (торік збитки становили 86 млн. грн.), то на нинішній рік заплановано чистий прибуток у 29 млн. грн.
— Як і за рахунок чого ви маєте намір досягти такого результату?
— Досягати високих результатів можна тільки високим рівнем управління фінансами, бездоганною роботою наших збутових підрозділів, які об’єднує комерційний департамент, а також злагодженою роботою технічних фахівців, котрі вдень і вночі займаються профілактичним обслуговуванням електричних мереж, запобігаючи збоям і відмовлянням у роботі основного обладнання. Акціонери ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” цієї весни затвердили інвестиційну програму розвитку компанії. Загальний її обсяг становитиме 144 мільйони гривень. Фінансуватиметься програма за рахунок власних коштів компанії. Основними і найвитратнішими напрямами інвестиційної програми є будівництво, реконструкція і модернізація електричних мереж. Адже ні для кого не секрет, що зношення наших електромереж становить більш як 59 відсотків. Заміна навіть частини зношеного устаткування поліпшує якість електроенергії, підвищує надійність і безперебійність електропостачання споживачів, знижує технологічні втрати.
Другим важливим напрямом вкладення коштів інвестпрограми є фінансування робіт із зниження наднормативних втрат електроенергії, іншими словами, запровадження досконаліших приладів обліку, інструментів і пристосувань, що перешкоджають безплатному споживанню електроенергії. Тут і встановлення загальнопід’їзних шаф обліку електроенергії, і винесення лічильників на фасад будинків із заміною уводів на самонесучі ізольовані проводи, і придбання електронних лічильників. Виконання тільки цих двох напрямів інвестиційної програми дасть реальне річне заощадження коштів компанії у сумі 18,9 млн. грн. Інвестиції також намічено вкласти у впровадження і розвиток систем оперативно-інформаційних комплексів, інформаційних технологій, систем зв’язку, модернізацію технологічного транспорту. На жаль, частина коштів компанії, що їх виділяють на розвиток і ремонт електричних мереж, витрачається на відновлення викраденого обладнання. Шкода, якої зазнала компанія від крадіжки проводів, металевих кутиків, запобіжників, трансформаторів, у 2004 році становила 1 млн. 956 тис. грн., а цьогоріч уже дорівнює 1 млн. 233 тис. грн. Нове керівництво компанії визначило причини збитковості компанії і намітило конкретні шляхи відшкодування минулих втрат та нові рубежі для перспективного розвитку, збільшення прибутковості. Першим важливим кроком у цьому процесі саме і стала детальна розробка і затвердження інвестиційної програми.
— Які найближчі конкретні перспективи реалізації цієї програми?
— Насамперед, будівництво нових підстанцій. Для Дніпропетровська серйозною проблемою сьогодні є нестача електричної потужності в центрі міста. Це пов’язано з будівництвом метрополітену, з проведенням комплексної реконструкції центру міста. Вже до осені плануємо здати в експлуатацію підстанцію “Набережна” у районі Нового моста. Другу буде побудовано в районі стадіону “Металург”, що нині реконструюється. Ці дві підстанції і дадуть додаткові електричні потужності в центральній частині міста. А в перспективі будівництво підстанції “Наддніпрянська” у нагірній частині — в районі вулиці Сімферопольської. Поставлені й уже почали виконуватися серйозні завдання в цілому з реконструкції і відновлення електромереж. Багато з них за десятиліття експлуатації вже морально і фізично зношені. Це стосується не тільки Дніпропетровська, а й Дніпродзержинська, Кривого Рогу. Для їх комплексної модернізації насамперед необхідна рентабельна робота компанії, дбайливість у розпорядженні тим товаром, що маємо. А це електроенергія, яку держава довірила нам передавати споживачам. І ми намагаємося домогтися в цій справі стовідсоткових розрахунків перед енергоринком.
Наші дебітори в області ті самі — житлово-експлуатаційне господарство, міськводоканали, всі водоканалізаційні господарства. На жаль, саме вони поки що стабільно дають щомісячний приріст заборгованості. Наприклад, тільки цього року надходження за споживання від водоканалів становлять близько 50 відсотків. Але ми не маємо наміру миритися з такою ситуацією. За допомогою органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури почали активну боротьбу з цим негативним явищем, за неухильне виконання договірних зобов’язань.
На жаль, максимальній ефективності в цьому процесі серйозно заважає недосконалість вітчизняного законодавства і, передусім, “нестикування” вимог двох законів.
З одного боку, Закон “Про питну воду” декларує недопустимість від’єднання електроенергії на об’єкти водопостачання. А з другого, Закон “Про енергетику” і постанови Кабінету Міністрів забороняють безплатно відпускати наш товар — електроенергію — споживачам. Є чимало істотних протиріч і в податковому законодавстві. А це, на жаль, серйозно гальмує вдосконалення роботи. Чомусь нерідко багато хто забуває, що ми відпускаємо повноцінний товар (електроенергію), особливістю якого є відсутність можливості складування. І маємо при цьому водночас робити й оплату, і підготовку виробництва, й акуратно переказувати гроші — в енергоринок, шахтарям за вугілля, газівникам — за газ, електростанціям — за вироблену ними електроенергію.
Коли електрика коштувала 2—4 копійки, мало хто замислювався про те, яка велика фізична, інтелектуальна праця тисяч фахівців стоїть за цим. Щодня своєю надійною і стабільною роботою ми прагнемо доводити всім і кожному її значущість у економіці України.
У ці дні хочу побажати всім нам стабільності у виконанні намічених планів. Упевненості в завтрашньому дні, в тому, що компанія обов’язково вийде на новий рівень роботи, оплати праці. Ми постійно налаштовані на зростання культури виробництва, на ефективність та якість, на піднесення добробуту людей. І з цього шляху не звернемо.


Підготував Сергій КРАВЧЕНКО.

Сергій Березовський директор “Дніпропетровських електричних мереж”:
Наше головне завдання — експлуатація електромереж, передача електроенергії, її продаж і наповнення бюджету компанії і держави в цілому. І ми намагаємося з цим завданням впоратися. А затверджена цього року інвестиційна програма “Дніпрообленерго” до 2009 року дозволить компанії (а ДЕМ — найпотужніший її підрозділ) розвиватися на сучасному рівні. 1800 осіб працює в ДЕМ. Із них третина — це ІТП. Кожні п’ять років проходить навчання на курсах підвищення кваліфікації керівний персонал. Постійно навчаємо телемеханіків, релейників і фахівців служби інформаційних технологій — усіх тих напрямів, де зміни в технологіях і науковій базі просуваються особливо швидко. Посилаємо фахівців для обміну досвідом до Києва, Запоріжжя. Крім того, в нас є і базовий навчальний центр компанії в Дніпропетровську. Підприємство обслуговує 106 підстанцій, електричні мережі на території шести сільських районів, а також Дніпропетровськ і комплексний Дніпродзержинський район, який можна порівняти за величиною з деякими областями України.
Експлуатація — на високому рівні, серйозних пошкоджень немає. І хоча обладнання потребує модернізації, реконструкції, ми впевнено долаємо труднощі. Якісно відновлюємо матеріально-технічну базу, купуємо нову техніку, зокрема й закордонного виробництва... Починаючи з вакуумних вимикачів, электрогазових — на 150 кВ, і закінчуючи самонесучим проводом, — це останні новинки, які дають нам змогу поліпшити експлуатацію мереж. Шведські електрогазові вимикачі — останнє слово техніки, вже незабаром будуть установлені замість повітряних, що дозволить ліквідувати давно застарілі компресорні, старі повітропроводи... Придбали новітній хроматограф, тепловізор нового покоління, що дозволить заздалегідь випереджати по точках розвиток негативних явищ у мережі. Збільшиться парк спеціального і технологічного транспорту. Колектив упевнено дивиться в майбутнє і постійно налаштований на стабільну та якісну роботу.