У Любовичах Малинського району вперше бачили одразу стільки іноземців. Сюди прибули американці, назви посад яких для простих селян не до кінця й зрозумілі: заступник адміністратора та один з чільних керівників Бюро країн Європи та Євразії Агентства США з міжнародного розвитку Дрю Лутен, директор Регіональної місії цього агентства в Україні, Білорусі та Молдові Крістофер Краулі, керівник Проекту підтримки приватизації землі в Україні Алан Слайфер. Зал сільського клубу був переповнений. Селяни прийшли одержувати державні акти на землю. З цією подією їх вітали по-англійськи та по-українськи. Гості розповіли, що це найбільший проект, який Агентство США з міжнародного розвитку здійснює в Україні. Вартість — близько 20 мільйонів доларів. Для селян найбільша радість те, що завдяки американським грошам їм видають документи на землю безплатно. Загалом по Україні їх уже вручено більш як мільйон. Орієнтир — 1,8 мільйона.
Важливою складовою проекту є інформаційно-освітня програма. В усіх областях України створено центри юридичної допомоги сільському населенню. Юристи, які там працюють, відвідали більше трьох тисяч сільрад, надали практичну допомогу понад ста тисячам селян. Повернуто майже півтора мільйона гривень заборгованості з орендної плати. На Житомирщині деякі справи, виграні з допомогою фахівців такого центру в судах, стали резонансними.
А чи задоволені самі американці тим, як працюють наші приватні структури, що виграли тендери на право виконувати роботи з підготовки державних актів? На це запитання відповіли ствердно, мовляв, відбулася справжня революція. Великі обсяги робіт дали змогу на дві третини зменшити вартість виготовлення кожного акта: тепер вона становить менше тридцяти гривень. На думку представників Агентства з міжнародного розвитку, якби за таким принципом було налагоджено діяльність землевпорядних організацій з самого початку, то наші громадяни і сільгосппідприємства, які не були охоплені проектом і самі платили за виготовлення актів, заощадили б суму, еквівалентну 60 мільйонам доларів.
У сільському клубі людей закликали цінувати землю, нагадавши, що в Західній Європі гектар її коштує десять тисяч доларів. Не знаю, чи відчула себе багатою сільська пенсіонерка Юзя Павлівна Кулаківська і чи пробувала вона порахувати, скільки «важать» у грошах ті акти, що їх одержала разом з синами та внучкою. Але із зали клубу, спираючись на палицю, вийшла замисленою. Може, просто тому, що селянський досвід підказує: сьогодні свято, а завтра знову почнуться будні. А що вони не надто радують, підтвердив депутат райради Юрій Кодоненко. І на масних чорноземах за диспаритету цін непросто господарювати, а родючість тутешніх ґрунтів оцінено всього в 26 балів. Грошей у касі сільгосппідприємства імені Чкалова — не густо. Тому й не всі площі засіяно, тому й тваринницька ферма залишилася тільки на центральній садибі, а в «бригадних» селах уже нема, і навіть хмелю, який колись давав великі прибутки, через бездарну державну політику середини 90-х, яка призвела до краху галузі, вже не вирощують...
Тож чи даватимуть колись за гектар любовицької землі 10 тисяч «зелених»?

Житомирська область.