У Донецькій області за останні півроку кількість звернень громадян з приводу роботи обленерго зросла у 4-5 разів. Причина — посилення роботи компанії з неплатниками та розкрадачами електроенергії.
Усю складність людських взаємин завжди можна простежити на відносинах постачальника та споживача електричної енергії. Перші хочуть надати послугу та повною мірою і своєчасно отримати за неї гроші без особливих неприємностей, другі — спожити якнайбільше, заплатити якнайменше і не мати клопоту через чиюсь незгоду з цим. Звичайний конфлікт інтересів, котрий нібито є рушійною силою вдосконалення, прогресу. Однак у ситуації з енергопостачанням це більше нагадує коло, що наполегливо замикається, ніж прогресивний рух уперед.
Політику Донецькобленерго стосовно споживачів можна сформулювати доволі стисло і просто: “Електроенергія — це товар, за який треба платити”. Майже як “Мінздрав попереджує...”. Можливо, ця теза невдовзі стане найпопулярнішим гаслом на Донеччині, котра традиційно посідає останні місця з розрахунків за енергоносії, але поки що залишається найвагомішим з точки зору місцевих енергетиків і найдразливішим з позицій споживача аргументом.
Обленерго повинне реалізувати свій товар та у будь-який законний спосіб отримати за нього гроші, а розкрадачів електроенергії потрібно ставити в один ряд із кишеньковими крадіями, вважає Григорій Куденко, генеральний директор ВАТ “Донецькобленерго”. До речі, в Україні тепер існує законодавчо визнана можливість кримінальної відповідальності за безоблікове споживання, тобто розкрадання електроенергії, отже, недобросовісні споживачі тепер зможуть повною мірою відчути, що залазять до кишені... державної.
Справді, власником електроенергії є держава, що доручає компаніям-енергопостачальникам не просто виконання технічної процедури передачі електроенергії споживачам, а й реалізацію життєво важливої функції — збирання за неї відповідних, тобто рівних тим, що витрачено на виготовлення та транспортування, з урахуванням певної частки рентабельності — повинна ж держава отримувати прибуток з власного товару, — грошей. І, найголовніше, стовідсоткового збирання. Доволі просто. Але чомусь спроби побудувати такі само зрозумілі й недвозначні відносини на наступному рівні — між постачальником і безпосереднім споживачем — уже не перший рік зазнають невдачі.
“Безобліково та безкоштовно користуватися електроенергією ми не дозволимо — це однозначно. У нас серйозна велика компанія — 11 тисяч працівників, і будьте певні, ми знайдемо можливість і засоби примусити тих, хто не хоче платити за спожиту електроенергію, все-таки за неї сплачувати або не користуватися цим видом послуг”, — упевнений Григорій Куденко.
Населення на такий “тиск” реагує оперативно і не менш жорстко. За даними облдержадміністрації та Донецького територіального представництва НКРЕ України, скарги на дії постачальників електроенергії у першому півріччі 2005 року зросли більш як у 4 рази порівняно з аналогічним періодом попередніх років. Абоненти скаржаться на обсяги нарахувань, відключення, вимоги щодо видачі техумов та інші дії енергетиків, спрямовані на посилення обліку та сплати за електроенергію.
Хто правий, а хто ні — розібратися досить складно, але існує певна статистика. Заступник начальника Головного управління промисловості, енергетики, транспорту та зв’язку Донецької ОДА Тетяна Бородіна каже, що із 100 звернень споживачів з приводу дій Донецькобленерго 95 безпідставні, крім того, зростає кількість не більш правдивих скарг, де споживачі звинувачують енергетиків у крадіжках та насильницьких діях. Начальник Донецького територіального представництва НКРЕ України Юрій Гунькін наводить дещо інші цифри: понад 80% скарг, що надходять до нього, мають під собою реальну основу. Однак робить значну поправку: по-перше, йдеться про загальний обсяг звернень споживачів усіх постачальників області — це ще три, крім обленерго, компанії, по-друге, до НКРЕ скарги поступають, як правило, з вищих органів державної влади, отже, проходять певну перевірку, тому природно, що вони у більшості своїй правомірні. Крім того, донецьке представництво комітету не може похвалитися тим, що “завалене скаргами”: обленерго протягом 5 місяців поточного року отримано майже 1000 звернень споживачів, з яких більш як 780 стосуються саме відключень, штрафних та інших санкцій, що викликають однозначне незадоволення, а до терпредставництва НКРЕ за півроку потрапило 130 звернень.
До того ж ані в обленерго, ані в облдержадміністрації, ані в НКРЕ не приховують: трапляються ситуації, коли цілком неправі енергетики. У таких випадках облдержадміністрація рекомендує провести з некомпетентними працівниками роз’яснювальну роботу, навчання: “У таких випадках ми можемо лише рекомендувати суб’єкту господарської діяльності вжити заходів. Але я знаю, що керівництво обленерго і без наших рекомендацій стежить за тим, щоб усе було в рамках чинного законодавства, адже це його робота, імідж підприємства, авторитет постачальника серед споживачів”, — каже Тетяна Бородіна. НКРЕ спільно з керівництвом обленерго проводить таке навчання: “спільно з генеральним директором Донецькобленерго проведено нараду з керівним складом енергонагляду і юристами всіх підприємств електричних мереж з розбором конкретних ситуацій, пунктів правил і так далі. І ця робота дає позитивні результати”, — вважає Юрій Гунькін. Обленерго, у свою чергу, надає другий шанс — це у кращому випадку, у гіршому — звільняє недобросовісного працівника і навіть передає справи до правоохоронних органів.
Чи легше від цього споживачам? Так. Трохи. Наприклад, за рішенням територіального представництва НКРЕ ВАТ ПЕС “Енерговугілля” повернуло об’єднанню “Донецьквугілля” 111 тис. грн., юридичним і фізичним особам в цілому повернено майже 200 тис. грн. Отже, певна тенденція до взаємного задоволення інтересів сторін спостерігається. І хоча, як кажуть в обленерго, взаємовідносини зі споживачами часто нагадують бойові дії, чим далі, тим більше боротьба набуває особистісного характеру, стосується людської моралі, енергетики не втрачають надії на порозуміння, що, звичайно, дасться не просто. “Нам складно працювати із споживачами у стані постійного конфлікту, але ми повинні виконати свої зобов’язання перед державою, вийти на 100% платежів за електроенергію, яку закупаємо у ДП “Енергоринок”, що і плануємо зробити приблизно за рік”, — каже Григорій Куденко.
Сьогодні на Донеччині ще залишаються міста і райони, де люди задоволені енергопостачанням, принаймні скарг з міст Сніжного, Тореза, Кіровського, Амвросіївки немає, але й оплата становить від 39 до 50%. Отже, якщо звернення почнуть надходити і звідти, це означатиме, що Донецькобленерго нарешті охопило ефективною збутовою роботою — жорстким контролем за обсягами споживання і сплатою за електроенергію — область, яка забезпечує чверть промислового виробництва України і займає 25-е місце з розрахунків за енергоносії. Усе за класиками суспільного розвитку: постачальник споживачеві, звичайно, вовк, але у процесі безглуздого полювання із розумінням його даремності приходить бажання сформувати розумні правила співпраці, що дозволить кожному вирішувати поставлені завдання.
