Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, хоча нині, як і всі народні депутати, перебуває у відпустці, не міг не відгукнутися на запрошення людей “вогняної” професії. І приїхав на їхнє професійне свято — День металурга — до Дніпродзержинська.

...Дорогою на Дніпродзержинськ глава парламенту зупинився в полі агрофірми “Наукова”, де кипіла робота, — збирання ранніх зернових. Керівники області розповіли В. Литвину, що цьогорічні жнива на Дніпропетровщині обнадійливі — станом на 17 липня, зібрано колосові на площі 192 тисячі гектарів, що становить 30 відсотків від загальної кількості посівів, із яких уже чверть обмолочено. Середня врожайність пшениці становить 33,5 центнера з гектара. Як зазначив голова Дніпропетровської облдержадміністрації Юрій Єхануров, цього сезону валовий збір зерна буде менше, ніж торік, але два мільйони тонн зернових область отримає.
Володимир Литвин сам сів за кермо комбайна, що працював у полі. Комбайнер Валерій розповів, що в гарячу пору на обмолоті заробляє до 400 гривень на день, а середню зарплату має близько 1000 гривень на місяць.
 

«Коли я сів в комбайн, то подумав: тут люди можуть побачити й відчути, що роблять корисну справу. У політиці цього немає», — сказав Голова Верховної Ради.
Однак аграріїв нині також турбує дуже багато проблем, основна з яких — закупівельні ціни на хліб. Зернотрейдери пропонують за тонну фуражної пшениці 420 гривень, а її собівартість — 500—520 гривень за тонну. Тож керівники агропідприємств просять у держави втримати ціни на хліб нового врожаю на рівні, хоча б мінімально прийнятному для товаровиробника. Для цього, на їх погляд, доцільно налагодити роботу аграрного фонду.


Білі кульки в рудому диму


Це місто дає нашій державі 9 відсотків чавуну, 8 — сталі, 13 — міндобрив, 6 — цементу. 115 років тут виробляє сталь один із вітчизняних металургійних велетів — ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Дзержинського». Переповнені трибуни місцевого стадіону не змогли вмістити всіх бажаючих потрапити на урочистості та забави. Але важке спекотне повітря й рудий дим над містом, в якому зникали білі повітряні кульки зі свята, говорили про безліч проблем, які залишилися поза кадром. Недарма й люди перепиняли Володимира Литвина просто на вулиці.
«Металургійна галузь становить третину промислового виробництва нашої держави та 40 відсотків її прибутків. Тому від самопочуття цієї галузі залежить і самопочуття України, — наголосив Володимир Литвин під час телемосту з нагоди Дня металурга між Дніпропетровськом, Дніпродзержинськом, Нікополем, Кривим Рогом та Орджонікідзе. — Але водночас треба думати і дбати не лише про відсотки, тонни й кілометри, а й, зокрема, про проблеми води, екології у цьому та інших містах, де зосереджено потужні металургійні підприємства. Такими проблемами не можна нехтувати, їх треба вирішувати комплексно».

Сьогодні потрібно привернути увагу всіх державників до процесів, які відбуваються в металургійній галузі, — підкреслив В. Литвин. Це й проблеми ревальвації гривні, яка вдарила по експортерам (а 40 відсотків експортних надходжень України — від металургії), тарифів на залізничні перевезення, взаємин металургів із коксовиками, реконструкції металургійних підприємств тощо. Нещодавно Верховна Рада прийняла постанову, якою рекомендувала урядові доопрацювати проект закону, що сприяв би поліпшенню ситуації в металургійній галузі. На жаль, відповідного документа парламент від уряду досі не отримав. Але глава парламенту сподівається, що на початку наступної сесії ВР у співпраці з урядом зможе прийняти відповідне рішення.
Дуже зважено, переконаний В. Литвин, треба підходити й до реприватизації підприємств, у тому числі й металургійних. “Це дуже складне питання, — сказав він. — Закон повинен бути один для всіх. Треба просто всіх примусити виконувати закон — платити податки з реальних заробітків, які підуть на зростання зарплат і пенсій, а не лякати людей та потенційних інвесторів. Більше революцій Україна не витримає”.

Хоровий гурток в оперному театрі


Звісно, не міг оминути Голова Верховної Ради під час поїздки в регіон і суто парламентські та політичні теми. Зокрема, на зустрічі з керівниками місцевих осередків Народної партії у Дніпродзержинську В. Литвин висловив переконання, що до вересня всі депутати-сумісники складуть депутатські повноваження. За його словами, вже після завершення сьомої сесії ВР восьмеро депутатів, котрі перейшли працювати до виконавчих структур влади, написали заяви про складання мандатів народних обранців. Це Віктор Бойко, Сергій Бондарчук, Микола Павлюк, Петро Порошенко, Тарас Стецьків, Ігор Тарасюк, Віктор Тополов і Віталій Шевченко.
А ось сформувати парламентську більшість до виборів 2006 року, на думку Голови ВР, не вдасться. В. Литвин зазначив на прес-конференції, що загалом є декілька способів створення більшості. Перший — після сформування нового коаліційного уряду. Другий — адміністративний, із використанням тиску на депутатів з боку правоохоронних органів. Третій — скликання позачергової сесії та схвалення на ній у цілому змін до Конституції стосовно посилення місцевого самоврядування (законопроект № 3207-1), що дасть змогу вже у вересні сформувати нову систему влади. Усі три варіанти глава парламенту вважає нереальними, а найнеприйнятнішим — силовий варіант штучного утворення більшості. А більшість у Верховній Раді, на його погляд, може виникнути лише за результатами парламентських виборів. За висловом В. Литвина, всі розмови про негайну потребу більшості, хоча парламент працює нормально й ухвалює необхідні закони, — нагадують “спроби створити гурток хорового співу в оперному театрі”.


Замирення, а не пошук ворогів


Під час телемосту “вуличного телебачення” один із телеглядачів запитав у Володимира Литвина: чого він боїться? Володимир Михайлович зізнався, що в дитинстві боявся пацюків на фермі. А зараз — “людей, які нагадують пацюків”. “Сьогодні в Україні дуже брудна політика”, — заявив Голова Верховної Ради. А на прес-конференції додав, що в нашому суспільстві й нині, на жаль, є прослуховування, під’юджувачі і донощики. Кабінети політиків як прослуховувалися, так і прослуховуються. В. Литвин переконаний, що треба покласти край цьому “копирсанню в багні”. Хоча й відчуває: це можливо, мабуть, лише після зміни поколінь.
“Сьогодні як ніколи потрібні консолідація і порозуміння політичних сил, — сказав глава парламенту. — Нині суспільство ніяк не може заспокоїтися, і проблема замирення, про яку говорив Президент, зберігає свою актуальність. Країна, яка перебуває у складних умовах, не може швидко здійснити прорив і реформи. Але це можливо, якщо будуть порозуміння і підтримка основних політичних сил у суспільстві, а зараз працюватимемо на результат”.


Блокування з людьми


З-поміж усіх політичних тем на всіх зустрічах у Володимира Литвина найбільше запитували про дві: блокування на наступних парламентських виборах та доля адміністративно-територіальної реформи. Про ймовірність блокування з “Нашою Україною” чи іншими політичними силами В. Литвин заявив: “Це покаже час. Якщо під час переговорного процесу не знайдемо спільної мови, то Народна партія, напевно, йтиме на вибори самостійно. Але нині ще не вичерпано всі можливості для переговорів”. Водночас він наголосив, що політики “врешті-решт повинні почути людей”, що насамперед “треба блокуватися з людьми” і проводити “політику не для політиків, а для людей”.
Усі напрацювання стосовно адміністративно-територіальної реформи, які нині поки що існують лише на рівні пропозицій, на переконання глави парламенту, спочатку треба винести на широке громадське обговорення. Реформа потребує відповідних розрахунків та законодавчої бази. “Ця проблема має бути розв’язана законодавчим природним шляхом, — переконаний Голова ВР. —  Директивно ощасливити суспільство не вдасться і не потрібно це робити”. В. Литвин зазначив: усі дискусії, які нині тривають у суспільстві та між гілками влади, — це нормальне явище, бо воно свідчить про демократичність самої влади та передусім Президента України. Вичерпано і тему конфлікту між урядом і Верховною Радою, прем’єром і главою парламенту, — наголосив В. Литвин.


Відпустка без вихідних


На Дніпропетровщину Голова Верховної Ради прибув з Криму, де нині проводить свою відпустку. Кореспондент “ГУ” поцікавився, як цього літа відпочиває глава парламенту. Володимир Литвин перебуває на дачі разом із усією родиною — дружиною, сином Іваном, донькою Оленою та зятем. О восьмій ранку — волейбол, плавання у морі, потім — читання і праця з документами (мабуть, тому Володимир Михайлович ще не встиг засмагнути), о п’ятій вечора — футбол із сином, зятем, охороною та депутатами, котрі також відпочивають на півострові, потім — знову море і читання. “А вночі ніяк не можеш заснути, — зізнався В. Литвин, — то все болить після спорту, а то всілякі думки спокою не дають — десь щось не так сказав, десь не промовчав...” Багато з тих думок потім лягають на папір. Нещодавно В. Литвин завершив величезну працю — підручник з історії України від найдавніших часів до сьогодення у чотирьох томах.

Київ—Крим—Дніпропетровська область.