Чотири дні у чернівецькому Літньому театрі, що в мальовничому старому парку, тривав ІІІ Міжнародний пісенний фестиваль «Пісня буде поміж нас» та Х Міжнародний конкурс молодих виконавців сучасної естрадної пісні імені Івасюка.
Навіть на буденних прослуховуваннях і репетиціях театр був заповнений. До честі міського голови Миколи Федорука, господарі зробили все, аби прийняти конкурс на найвищому рівні, попри те, що, за словами легендарного українського співака, буковинця, а нині киянина і директора столичного палацу культури «Україна» Миколи Мозгового, міністр Оксана Білозір поскупилася на кошти. Отож організатори заходу як могли перетягували куценьку ковдру у 200 тисяч, що при амбіціях Мозгового — річ майже неможлива.
Та незважаючи на дешеве сценічне оформлення, конкурс таки вдався. Спеціалісти кажуть, що в останніх турах його рівень і градус самовіддачі молодих виконавців навіть перевершив «Базар» у Вітебську і «Нову хвилю». Микола Мозговий та маститі співаки, котрі виступали на відкритті, змогли так завести молодих, що вони співали, як на головному концерті в житті. А на відкритті, окрім зірок, співали й дипломанти минулих років: Наталя Валевська, яка одразу ж поїхала змагатися за Україну до Вітебська, Веста Каменєва, Назар Савка, Ірина Костіна та Ольга Іванова. Молдовська співачка з Бельць Ірина Костіна, нині солістка естрадного театру «Менестрель», викликала захоплення навіть у гурманів і прилив гонору у Мозгового.
І серед нинішніх конкурсантів були люди з гонором. Найзагадковіша — Ірина Ярина із закарпатського Виноградова, переможниця Всесвітнього чемпіонату видовищних мистецтв у Голівуді (там у журі були Лайза Мінеллі та Стівен Спілберг, проте тут, де в журі Мозговий та Іво Бобул, її до фаворитів не зарахували).
Вдруге виборює місце під чернівецьким сонцем Серижан Жанахметов із знаменитого міста Учкудук і зриває оплески за яскраве виконання українських пісень. З’ясовується, у місті з трьома криницями мешкає чимало українців, і вони свою справу зробили. До речі, директор найбільшого підприємства того міста Микола Кучерський — українець. Чи не тому на минулому конкурсі були теж три закоханих в українську пісню узбеки: Шезрод Давронов, Жадра Тулегенова і той таки Жанахметов. За чутками, які Серижан не хоче підтвердити, Жадру Тулегенову за калим продали місцевому феодалу, й вона співає у золотій клітці.
Іншу вже цьогорічну конкурсантку Ганну Музиченко, на яку варто звернути увагу, утримують, образно кажучи, у казармі, а якщо серйозно, то дівчина співає у військовому оркестрі. Каже, що вишукувала у Івасюка непопсову пісню, а чому вибрала попсову «Два перстні» — бо сподобалася!
Співати доводилося на протягах, тож претенденти часто забігали до кав’ярні, де балакали про авторитаризм Миколи Мозгового, про можливі політичні аспекти при оцінці іноземних виконавців та про лютих ворогів співаків — бронхіт, катар горла і журі.
До слова, вже сім років на конкурсі ім. Івасюка ніхто не отримує заявлене гран-прі (5 тисяч доларів). Цей рік не став винятком. Гідних такої суми, на думку голови журі та його помічників, в Україні і сусідніх країнах не знайшлося. Щасливі тим, що принаймні для першої премії є гідний кандидат. Наталя Шкурко, третьокурсниця Харківської державної академії культури (до речі, вже лауреат міжнародного фестивалю естрадної пісні імені Дунаєвського) вразила глядачів своїм артистизмом і бездоганним вокалом.
Другу премію поділили Серижан Жанахметов з Учкудука (Узбекистан) та Кремена Кряколова з Болгарії. Третю так само ділили Жеоржетта Дарабан з Молдови та Борис Глоба з Києва. Дипломантами стали два хлопці з модельною зовнішністю та солодкими голосами — Петро Дмитриченко (Луганськ) та Андрій Штефанець з Молдови (Кишинів). Рішення журі майже збігається з враженнями публіки. А краще за всіх співає Мозговий.
Іво Бобул сказав, що його найперше тішить відсутність на нинішньому конкурсі шептунів, усі виконавці мають потужні вокальні можливості. Єдине, що не радує Бобула, це те, що в Х Міжнародному конкурсі не брав участі жоден його земляк-буковинець.
Незважаючи на зливу, яка передувала заключному концерту на стадіоні «Буковина», він таки відбувся. Чернівчани прийшли підтримати тих, хто шанує пам’ять великого їхнього земляка Володимира Івасюка, підтримати колоритного і самобутнього Миколу Мозгового, а також довести скупій до конкурентів Оксані Білозір, що буковинці здатні зробити свято і без міністрів. Чи не тому на обличчі чернівецького мера впродовж гала-концерту сяяла посмішка від задоволення добре виконаною роботою.