Зізнаюся, професія журналіста вже давно навчила мене нічому не дивуватися, тим паче що писати доводиться нерідко про конфлікти, пов’язані з правами на корпоративну власність. Однак акціонери відомого  заводу запропонували таке, що змушує ахнути.


Мільйон — за цікавість?


Це виявилася копія угоди на інформаційне і консультативно-довідкове обслуговування між українським та російським підприємствами. Предметом договору було маркетингове дослідження російського ринку сільськогосподарської і дорожньої техніки. Нічого дивного, з огляду на експортні нахили нашого виробника — майже 80 відсотків своєї продукції він продає в Росію, Білорусь і далеке зарубіжжя. Однак ціна за послуги російського трасту — 1080000 (один мільйон вісімдесят тисяч) російських рублів — схиляє більше до маркетингового дослідження на ринку балістичних ракет, а не насосів. Тим часом зобов’язання виконавця мали такий невибагливий вигляд, що позаздрив би Остап Бендер. За такий куш обіцяли “надати інформацію про випуск у 2003 році в РФ тракторів, комбайнів, дорожньої техніки”, а також щоквартально інформувати про зміни в податковому і митному законодавстві, котрі впливають на постачання товарів. Якщо першу умову можна виконати за допомогою Інтернету, то другу — взагалі стежачи за випусками теленовин. За що мільйон, питається? Не весь одразу, а частинами: відповідно до договору, за надання послуг (обумовлених вище. — Авт.) замовник мав перераховувати щоквартально виконавцю 270000 (двісті сімдесят тисяч) російських рублів. Фантастика!

Як стати мільйонером


Копії до такої міри дивовижних угод приніс і старий знайомий — представник ТОВ “Піраміс”, одного з акціонерів ВАТ “Вінницький завод тракторних агрегатів” (“ВЗТА”). Скажімо, рекламні послуги для їхнього голови правління Олександра Заброцького обходилися також у шалені гроші. ТОВ “Піраміс”, як акціонер, переконане, що його права грубо порушують. А про факти таємничого марнотратства воно вже повідомило податкові та правоохоронні органи. До речі, про деякі із загальної низки таких фактів ми писали ще 12 лютого (читай у “Голосі України” “Куди летять дивіденди?”). Куди саме вони летять, намагалися з’ясувати міноритарні акціонери. Коротко нагадаю: фінансові угоди навколо активів “ВЗТА” тхнули зле з моменту викупу керівництвом заводу 25 відсотків акцій у компанії “Украгромашінвест”. ВАТ “ВЗТА” виклало 3,5 мільйона гривень, а через кілька місяців перепродало ці цінні папери приватним і юридичним особам за номінальною вартістю — за 213,4 тисячі гривень. Збитки міноритарні акціонери оцінили в 3 мільйони 280 з лишком тисяч гривень. Хоча хто кому винен і за що з’ясувати їм так і не вдалося через заплутані відносини між акціонерами. Утім, як і судовим інстанціям Кіровограда й Вінниці, в яких оспорюється акт купівлі Олександром Заброцьким у такого собі приватного акціонера з Москви В. Бутузова 780813 акцій ВАТ “ВЗТА” за 1914780 гривень. Мабуть, для Олександра Заброцького питання, як стати мільйонером, не актуальне, якщо таку грошву він виклав одразу, хоча згідно з договором про купівлю-продаж міг розплатитися протягом п’яти років. Може, Олександр Заброцький і справді винайшов гідронасос для викачування з акціонерів грошей?
Тут доречно пригадати акціонерні збори, котрі провели по-нашенськи: незважаючи на судову заборону, не допустивши до реєстрації неугодних, затвердивши низку безпрецедентних рішень. Наприклад, голові правління Олександрові Заброцькому (по суті, ініціатору всіх операцій з активами “ВЗТА”), як стверджує ТОВ “Піраміс”, дозволили здійснювати фінансові операції до 500 тисяч умовних одиниць. А до спостережної ради ввели і фінансовим менеджером призначили його сина Юрія (як у старі добрі часи, син прикрив батька).
Нещодавно в одному з інформагентств натрапив на коментар голови правління Олександра Заброцького про причини скорочення обсягів виробництва на “ВЗТА” в першому кварталі цього року. На його думку, зменшився попит на продукцію сільгоспмашинобудування, а ще дошкуляє якийсь кіровоградський акціонер, який контролює 12 відсотків акцій підприємства. З московськими бізнесменами, вочевидь, усе гаразд. Якщо не зважати на Володимира Бутузова.
То як усе-таки стати мільйонером? Може, й справді почати з винаходу насоса для викачування грошей?