В Одеській області намолочено перший мільйон тонн зернових. Колосові скошено майже на половині посівних площ. Темпи жнив високі, та й погода нині не підкачала — сухо, дощі оминають Одеський регіон. Здавалося б, радіти хліборобам, а душа в них болить за майбутній урожай. І є від чого боліти — середня урожайність становить 24,6 центнера з гектара проти 32,4 торік. Серед тих, хто у перших лавах механізаторів Одещини збирає врожай, і комбайнери АТЗТ “Енергоресурс” Микола Кіров і Олександр Желєзков.
За тиждень до початку жнив з Одеської обласної державної адміністрації із вуст глави регіону Василя Цушка пролунали слова, що привели хліборобів у стан шоку. За його словами, 2004 року в області було масово сфальсифіковано результати жнив і в такий спосіб приписано 700 тисяч до 1 мільйона (!) тонн зернових.
Заява чиновника прозвучала як грім з ясного неба і спричинила, м’яко кажучи, здивування у селян, у керівників господарств, у фермерів. Справді, будь-яка людина, яка хоч трохи знається на сільських проблемах, візьме під сумнів сам факт такої махінації. Так, за оприлюдненими цифрами, в Овідіопольському районі було приписано 80015 тонн, у Ширяївському — 9182 тонни, в Іванівському — 16182 тонни зернових. Повідомлялося про приписки і в інших районах.

Страховка для портфеля


— Природно, що ми ретельно перевірили всі цифри, — розповідає голова постійної комісії Одеської обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин і адміністративно-територіального устрою Анатолій Мірошников. — З’ясувалося, що керівник облдержадміністрації назвав цифри, які не відповідають дійсності. Приміром, приписки в Овідіопольському районі, згідно з оприлюдненою інформацією, — 80015 тонн, а район торік зібрав усього 80010 тонн. У Ширяївському районі жодних перевірок щодо зібраного врожаю не проводили. В Іванівському районі таку перевірку проведено силами КРУ, але в акті сказано, що “у колективних і фермерських господарствах випадків приписок встановлено не було”.
У скандал було втягнено хліборобів, керівників районів і господарств, селян. Методики обліку, що фігурували в ньому, зібраного врожаю — бункерний, заліковий, розрахунковий (для населення) способи — однозначно свідчили: приписок такого масштабного характеру в принципі бути не могло. І якщо у великих господарствах врожай, так би мовити, на обліку — можна легко його підрахувати, то у господарствах населення дехто намагається під час підбиття підсумків, як то кажуть, половити рибку в каламутній воді. Тим часом у посадовій інструкції статуправління сказано: “У господарствах населення валовий збір зерна в початковій вазі розраховується в цілому по області за даними вибіркового обстеження діяльності домашніх господарств у сільській місцевості за весь період збирання... Розподіл валового збору зерна в господарствах населення по районах здійснюється відповідно до площі посіву зернових культур у господарствах населення району пропорційно до врожайності в сільськогосподарських підприємствах. Перерахування у вал після доробки здійснюється за коефіцієнтом, що склався в сільгосппідприємствах району”.
На думку Анатолія Мірошникова, ця методика не завищує, а занижує врожай зібраного зерна. Але вона існує вже одинадцять років й обов’язкова для усіх.
Мильна бульбашка сільгоспсенсації луснула, коли фахівці роз’яснили, що така масштабна фальсифікація, якби вона і сталася, розорила б сільгосппідприємства, котрі мусили б додатково виплачувати зарплату за фактом, натуру пайовикам — також за фактом, а ще податки тощо. Кому був вигідний скандал на початку жнив і для чого його роздували? Ймовірно, що в такий спосіб дехто із сільськогосподарських “генералів” вирішив застрахуватися від можливих невдач під час нинішньої збиральної кампанії.


Коли вказівних пальців занадто багато, працювати нікому


Урожай минулого року видався для Одещини рекордним — 3 мільйони 640 тисяч тонн зернових у регіоні зібрали вперше за 80 років. Було б неправильно казати, що головним чинником успіху стала тільки погода.
— Нам вдалося, — розповідає Анатолій Мірошников, — торік домогтися, щоб хлібний конвеєр працював практично без збоїв. Маю на увазі всі ланки — сертифіковане насіння, мінеральні добрива, запаси пального, відремонтована техніка, “поступливість” комерційних банків, що надавали кредити під 17 відсотків.
Який буде врожай зернових 2005-го? Заступник голови Одеської обласної держадміністрації Іван Чорбаджі, в недавньому минулому керівник ОАО “Хаджибеєвське”, певен: область збере 2,5 мільйона тонн зерна і зернобобових. За його словами, під ранніми зерновими та бобовими культурами — 958 тисяч гектарів, зокрема 718 тисяч гектарів озимих. До речі, нині проти минулого року засіяно на 100 тисяч гектарів більше. А врожай очікується на 1 мільйон 140 тонн менше.
— Це крок назад, якщо порівнювати з минулими роками, — каже Анатолій Мірошников.
Кілька років в Одеській області успішно працювали чотири програми розвитку АПК: захист рослин, овочівництво, ремонт сільгосптехніки і насінництво. Під кожну з них з обласного бюджету надавали на поворотній основі кредити для сільгоспвиробників. Так, у програмі захисту рослин брали участь “Облагрохім”, заводи з виробництва гербіцидів. На долю обласного бюджету також припадала половина із 3,5 мільйона гривень... А в нинішньому році цей надійний, що діяв п’ять років поспіль, ланцюжок виявився розірваним. Узяти, приміром, сільгосптехніку. Кошти з обласного бюджету в попередні роки розподілялися тільки серед ремонтних підприємств. А ті, у свою чергу, основні зусилля спрямовували насамперед тим господарствам, у кого справи з ремонтом комбайнів і тракторів були гірші, ніж в усіх.
Цього року облдержадміністрація надала 2,6 мільйона гривень на придбання 26 “Донів”. Тобто по 100 тисяч гривень на кожний комбайн. Решту 350 тисяч гривень до повної вартості машини доплачували сільгосппідприємства. Звичайно, слабкому господарству така сума не по кишені, а комерційний банк не ризикне дати кредит під таку угоду. От і вийшло, що перед початком жнив великі товаровиробники виявилися у вигіднішій ситуації, ніж ті, хто зводить, образно кажучи, кінці з кінцями. По суті справи, пільговий дощ випав на багатих, а бідні, хто сподівався на державну допомогу в ремонті техніки, змушені нишпорити по околицях у пошуках кредитів, щоб вивести комбайн у поле.
Приваблива на перший погляд ідея про концентроване, ударне фінансування купівлі нових комбайнів за простого підрахунку видається принаймні як пропагандистська акція.
— 26 нових комбайнів “Дон”, — каже Анатолій Мірошников, — зможуть у разі інтенсивної роботи зібрати не більш як 40 тисяч тонн зернових. А півтора мільйона тонн залишиться на долю сотні разів лагоджених комбайнів, що під час жнив більше стоятимуть на ремонті, ніж працюватимуть.
У нинішньому бюджетному році в Одеській області програма “засоби захисту” недоодержить мільйон гривень, “овочівництво” — 500 тисяч гривень. По суті, буде поставлено жирний хрест на програмі краплинного зрошення, що не одержить жодної копійки.


На банківському рахунку густо, то і в засіках не пусто


Проти минулого року кредити надійшли аграріям значно пізніше. Та й ставки за користування ними, на жаль, зросли. За словами заступника голови обласної держадміністрації Івана Чорбаджі, Бюджетний кодекс не дозволяє органам державної влади і місцевого самоврядування виступати гарантами повернення отриманих аграріями кредитів. І тому, мовляв, облдержадміністрація не втручалася у процес одержання кредитів. Справді, нинішнього року працівники АПК області підписали угоду на одержання кредитів у сумі 196 мільйонів гривень, одержали — 159 мільйонів, зокрема 120 мільйонів — короткострокових кредитів. І органи влади, і місцевого самоврядування виявилися тут у ролі стороннього спостерігача.
У недалекому минулому картина відносин влади і комерційних банків була трохи іншою. Як банківська гарантія виступали районні бюджети. Ризиковано? Звичайно, але 99,9 відсотка отриманих кредитів селяни повернули вчасно.
...Жнива в Одеському регіоні накочують стрімко. Кожний день — крок уперед до досягнення наміченої мети. А вона в аграріїв регіону чітка — вчасно зібрати врожай.