Звернення

Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!
Ми, народні депутати України, разом з усіма патріотично налаштованими вітчизняними вченими-аграріями та досвідченими керівниками агропромислового виробництва, глибоко стурбовані неправомірними діями та авантюрною політикою нинішнього міністра аграрної політики Олександра Петровича Баранівського.
На тлі економічного та соціального занепаду на селі у діях та висловлюваннях високопосадовця спостерігається глумління над інтересами селянства та держави, зневажливо-образливе ставлення до передового загону, рушійної сили розвитку агропромислового виробництва — аграрної науки.
Не інакше як згубною профанацією можна назвати його заяви про перетворення впродовж наступних п’яти років усієї України на європейську ріпакову зону: тобто довести посіви цієї культури до 2,2 млн. га в 2010-му проти цьогорічних 230 тис. га. При цьому вченому-агроному О. П. Баранівському не завадило б знати про недоцільність культивування ріпаку в центральних, східних і південних районах, де є великий ризик вимерзання озимих його форм, а нестача вологи під час сівби не забезпечує одержання оптимальної густоти сходів.
Науково не обгрунтована також ідея міністра О. П. Баранівського оголосити війну цезію та стронцію й перетворити гнітючу чорнобильську зону на зону аграрного розквіту і достатку. Окрім вирощування ріпаку, льону та інших технічних культур, у зоні відчуження та прилеглих землях за «геніальними» прожектами кандидата економічних наук розводитимуть ще й коней.
Вочевидь міністр продумав усе, окрім людського чинника: хто буде орати, культивувати та засівати ці площі та яка маса радіонуклідного пилу додатково випаде на населені пункти?
Свій посильний внесок у розвиток тваринницької галузі аграрний міністр зосередив на свинарстві. Відомо, що свого часу за дорученням Мінагрополітики України інститутами свинарства і тваринництва УААН спільно з корпорацією «Тваринпром» була розроблена «Програма розвитку свинарства в Україні до 2010 року», в якій деталізовано виконання завдань, передбачених Законом України «Про загальнодержавну програму селекції в тваринництві на період до 2010 року». Програма орієнтована на прискорений розвиток вітчизняного свинарства, оскільки вченими України розроблені ефективні технології утримання свиней та є високопродуктивний їх генофонд. Однак, нехтуючи положення цієї програми, вносять ідею про масовий імпорт свиней, технологій і засобів виробництва з Данії та створення на цій основі великих (на 24 тис. голів) промислових комплексів у кожній області, а згодом і в кожному районі. У такий спосіб здійснюється державна політика, спрямована на масове завезення імпортного генофонду, що є порушенням зазначеного закону (пункт 3 статті 4), який передбачає імпорт порід свиней, типів і ліній зарубіжної селекції виключно із селекційною метою. При цьому також не беруть до уваги екологічні наслідки від забруднення аміаком навколишніх, поблизу комплексів, територій.
Предметом особливого розгляду відповідних державних органів (депутатський запит за цим фактом направлено Генеральному прокуророві та міністру фінансів України) може бути розподіл 7 млн. грн. бюджетних коштів на виконання програми селекції у птахівництві за 5 місяців нинішнього року. Грубо знехтувавши процедуру конкурсу та умови добросовісної конкуренції між суб’єктами племінного ринку України, чиновники міністерства, під егідою заступника міністра з питань тваринництва В. О. Пабата, за пасивного споглядання та потурання міністра О. П. Баранівського, провели розподіл бюджетних коштів на власний розсуд, що спричинило справедливі нарікання з боку керівників племінних птахопідприємств асоціації «Союз птахівників України».
Навіть наведені факти вже ставлять під сумнів професійні та ділові якості нової когорти високопосадовців із Мінагрополітики, їхнє щире бажання творчо працювати заради розквіту аграрного сектора України. Нас насторожує і те, що вони принижують роль вітчизняної аграрної науки, а ставку роблять на завезення зарубіжних технологій і порід. Прикладом цьому — висловлювання міністра О. П. Баранівського. Зокрема, у своєму виступі на нараді-семінарі в Чернівецькій області 25 лютого ц. р. він у зневажливому тоні висловився на адресу всієї аграрної науки. Всім присутнім на тому поважному зібранні важко було зрозуміти, на чому базуються його твердження про те, що селекції як науки в нашій країні немає, що «...ліпше зайвого бика вигодувати, ніж утримувати вченого». Подібна його оцінка української науки, визнаної у світовому науковому співтоваристві, прозвучала і на нараді-семінарі 26 лютого ц. р. в Житомирській області та в інших місцях.
Ми, народні депутати України, занепокоєні такою позицією та діями керівництва Мінагрополітики, які спрямовані не на користь розбудови аграрного сектора України, і просимо Вас, Вікторе Андрійовичу, дати належну оцінку вищеназваним урядовцям і прийняти рішення, яке докорінно виправило б ситуацію в системі Міністерства аграрної політики.

Народні депутати України:
Катерина САМОЙЛИК, Олександр ЦАРЕНКО, Михайло ЗУБЕЦЬ, Ігор ШУРМА, Костянтин СИТНИК, Микола МЕЛЬНИКОВ, Тамара ПРОШКУРАТОВА, Олег ЮХНОВСЬКИЙ, Олександр КИСЕЛЬОВ, Зарема КАТУШЕВА, Михайло РОДІОНОВ, Алла АЛЕКСАНДРОВСЬКА, Володимир МАТВЄЄВ, Іван КУРАС, Петро ТОЛОЧКО, Омелян ПАРУБОК, Олексій КОРСАКОВ, Олексій ЛЕЛЮК, Нестор ШУФРИЧ.
6 липня 2005 року.
Друкується в рахунок квоти фракції СДПУ(о).