З огляду на події, що мали місце в парламенті 5 липня 2005 року, фракція Соціалістичної партії України вважає за обов’язок висловити свою позицію з питання вступу України до Світової організації торгівлі.
Світова організація торгівлі сьогодні — це 148 країн світу, 30 країн-спостерігачів, дві третини обсягу світової торгівлі. Зі вступом до СОТ для вітчизняних товаровиробників, безперечно, відкриються нові ринки, з’явиться можливість отримання нових технологій. З огляду на це вступ до цієї організації дуже важливий для України, ми вітаємо в цьому відношенні ініціативу виконавчої влади. Але вступ повинен розглядатися з урахуванням стану розвитку національної економіки, зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій. Чи готова Україна до безболісної світової економічної інтеграції? Чи це виявиться шоковою терапією, від якої наша держава не зможе оговтатися протягом багатьох років?
Сьогодні Україні передусім слід дбати про захист своїх ринків, про конкурентоспроможність економіки, на державному рівні запобігти згортанню окремих виробництв і скороченню робочих місць, про збільшення числа яких поки що звучали лише обіцянки.
Така небезпека може постати перед автомобілебудуванням та сільськогосподарським машинобудуванням, радіоелектронікою, металургією, вуглевидобувною галуззю. Надзвичайно серйозні іспити чекатимуть на український аграрний сектор, що має нині непоганий рівень захисту від зовнішньої конкуренції, та все одно ледь зводить кінці з кінцями.
Лібералізація внутрішнього ринку цукру-сирцю призведе до ситуації, коли на кожній тонні додаткового імпорту цієї продукції Україна втрачатиме не тільки на цукрових заводах, існування яких в нашій країні стає проблематичним, а й у машинобудуванні, яке випускає техніку для буряківництва та для інших суміжних галузей. Цього не можна допустити! Нам же пропонують під виглядом загрози «цукрової кризи» скасувати квоти не тільки на поставки цукру за межі України, а й скасувати заборону поставок на внутрішній ринок цукру, виробленого в Україні з імпортної сировини. З цього приводу ми підготували окрему заяву.
Не можна погодитися і з положеннями проекту 5200-2, який несе загрозу переробній галузі. Зменшення ставки експортного мита на насіння льону, соняшнику та рижію передбачає збільшення обсягів експорту насіння та відповідно до зменшення експорту української олії, що невигідно Україні.
Завдасть непоправної шкоди сільському господарству і скасування з 1 січня 2006 року експортного мита на молодняк великої рогатої худоби та на шкури овець, зменшення вдвічі ставки експортного мита на шкури великої рогатої худоби, овець, ягнят та свиней — до 15%. Це знищить внутрішній ринок тваринницької продукції. Втрат зазнає все населення.
Виконання вимог СОТ підвищить вартість вітчизняних автомобілів майже в 1,5-2 рази. Вони не зможуть конкурувати з імпортними машинами, які мають значно вищі якісні показники. Скасування обов’язкових умов локалізації в автомобільній промисловості (законопроект 7569) може різко зменшити завантаження виробничих потужностей в Україні.
Вітчизняну металургію, що забезпечує близько 40% українського експорту та валютних надходжень в Україну, змушують замінити експорт продукції високого ступеня обробки (прокат, катанка, заготовка) на вивіз з країни металевих відходів та брухту (в т. ч. легованих чорних і кольорових металів). Саме на це спрямоване різке зменшення вивізного мита на відходи та брухт чорних металів і відміна заборони експорту брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів, що передбачають відповідні законопроекти.
Таким чином, через низький рівень конкурентоспроможності, беззастережне виконання дискримінаційних вимог СОТ змусить вітчизняні підприємства скорочувати виробництво та робочі місця.
Політики, що несуть відповідальність за ведення переговорного процесу та підписання відповідних протоколів з доступу до ринку товарів і послуг, не повинні будь-якою ціною «проштовхувати» рекомендовані рішення.
Фракція Соціалістичної партії наголошує: для пом’якшення втрат різних галузей економіки України треба знаходити компроміс і можливість компенсувати ці втрати, продовжувати переговори щодо поступового введення особливих вимог СОТ, запровадження певного перехідного періоду членства України, докладно розрахувати можливі наслідки в розрізі галузей і регіонів, передбачити джерела фінансування цих процесів. Соціалісти ще раз застерігають Президента і уряд: незбалансована, непродумана економічна політика завдасть непоправної шкоди вітчизняному виробникові.
Україна — не поле для експериментів. Це — наш дім, майбутнє наших дітей.


Олександр МОРОЗ, голова фракції СПУ.
Друкується в рахунок квоти фракції СПУ.