З початку року у водоймах країни потонули 482 особи
Стародавні греки про некультурну людину казали, що вона не вміє читати та плавати. І в наші дні поведінка на воді яскраво демонструє рівень культури. Або її відсутності.
— Шість років тому, — розповідає співробітник Центрального регіонального спеціального воєнізованого аварійно-рятувального загону Сергій Семеренко, — купальської ночі в українських водоймах потонуло 126 людей. Причини банальні: переоцінка власних сил плюс міцні напої.
Разом з працівниками загону, до чиїх функцій належить контроль за роботою усіх відомчих та комунальних водно-рятувальних служб, ми об’їжджаємо береги Дніпра. Біля Московського мосту зібралася ціла рибальська флотилія. Ми пропливаємо повз чоловіка, котрий розташувався на автомобільній камері.
— З рибалками, напевно, проблем у вас менше, ніж з відпочивальниками? Народ усе-таки бувалий.
— Не скажіть, люди виходять на річку на непідготовлених плавзасобах. Ось подивіться — якщо в нього камера лопне, до берега дістатися важко буде: тут течія сильна. З початку року в Україні вже потонув 61 рибалка.
— А найнеспокійніші ваші «клієнти»?
— Молодь. З мостів, наприклад, стрибають: хто на парі, хто — перед дівчиною покрасуватися... Найчастіше їх удається врятувати. Цією зимою хлопець вирішив покінчити з життям і кинувся з Пішохідного моста. Там висота більш як тридцять метрів. Рятувальники підпливли, а він не дається. Витягти з води вдалося тільки, коли геть знесилів.
Найбільше скупчення пляжників, звісно, в Гідропарку. Через протоку організовано цілу переправу.
— Ото ще один головний біль: чоловіки приватним «візництвом» займаються. Грошей хочуть якнайбільше заробити, човна перевантажують понад усяку міру. Невелика хвиля — і перекинулися.
Повз нас проходить завантажений майже до бортів старенький «Прогрес». Поруч з ним проноситься хвацький «джигіт» на водному мотоциклі.
— А тут хіба кататися можна? Адже навколо люди плавають.
— Не можна, звичайно. Але що ти їм зробиш? Буває, і на катерах заходять, тоді міліцію викликаємо. Тільки в цієї «братви» зазвичай такі документи...
Виходячи із затоки, помічаємо хлопчика на надувному матраці, що відплив уже досить далеко від берега. Наближаємося.
— Далеко зібрався?
— Ні. Та тут неглибоко.
— Проте течія сильна, підхопить, і ганяйся за тобою Дніпром.
— Та я вигребу.
— Ти до берега греби, аргонавте.
.
