Ювілейний — 75-й — випуск у Київському вищому професійному училищі деревообробки: 298 майбутніх зятів-”золоті руки”!

Ще б пак! Кому ж не хочеться, щоб доньці “дістався” чоловік, з яким не доведеться сидіти на розхитаному табуреті й червоніти перед сусідами за перекошені двері.
Але це тільки початок — тепер хай тримаються міцніше потенційні свекрухи! Окрім згаданих 298 орлів, цьогорічний випуск — це ще й три красуні: Іванна Можар, Юлія Муренець та Людмила Первушкіна! Якщо вже їм підкорилася деревообробна професія, то за все інше — як-от уміння готувати смачнющий борщ і тримати в руках майбутнього чоловіка — хвилюватися справді не варто.
Настає та радісна й трохи щемлива мить. Святково прибрана зала, море букетів, фотоспалахи, усмішки й легке хвилювання випускників, їхніх батьків, вчителів та майстрів виробничого навчання. На сцену піднімаються ведучі — Тетяна Колобашкіна і Павло Шевченко — звісно, також учні КВПУД (забігаючи вперед скажу: куди дивляться менеджери з кадрового забезпечення вітчизняних телеканалів, мені геть не зрозуміло!).
Утім, розслаблятися зарано, адже ще не складено останній і найважливіший екзамен — на уважність і любов до рідного училища. У білетах жартівливі запитання — на кшталт “В який бік відчиняються двері в кабінеті директора?” або “Скільки сходинок ведуть з вестибюля на другий поверх?”. Та річ не в сходинках, а в умінні дотепно викрутитися з будь-якої ситуації — з цим також все гаразд, і випускники одержують відповідний документ.
На сцену разом з класними керівниками і майстрами виробничого навчання під звуки урочистого маршу по черзі піднімаються всі десять випускних груп: столяри, верстатники деревообробних верстатів, виробники художніх виробів з дерева, інкрустатори, оббивальники меблів, опоряджувальники виробів з деревини —майстри, котрі вміють робити з деревом дива, про які мріють не тільки потенційні тещі та свекрухи, а й керівники найсолідніших деревообробних підприємств! Двадцять чотири свіжоспечені професіонали одержують дипломи з відзнакою, 70 — підвищені розряди. Але чимало хороших слів заслужив кожен. Адже училище — не тільки краще в Україні за якістю “деревообробної освіти”, а й традиційно перемагає на учнівських олімпіадах, спортивних змаганнях, звітах художньої самодіяльності. В останньому можна було пересвідчитися. На сцені вокально-інструментальний ансамбль училища під орудою його багаторічного керівника Олександра Єгорова відпрацював під час урочистого вечора на всі сто. А коли згадувані вже ведучі заходу станцювали “Іспанські мініатюри”, заведений позитивними емоціями зал ладен був уже й сам піти в танок.
Мама випускника Катерина Вишневецька, вчителька української мови та літератури Галина Чаус та директор училища Петро Громадюк благословляють юних у доросле життя хлібом-сіллю на вишитому рушнику. Від імені класних керівників вітання у віршованій формі виголошує вчителька зарубіжної літератури Світлана Ярошовець.
На сцену піднімаються командири випускних груп... з синіми і жовтими повітряними кульками в руках! Ці кульки — з написаними на них номерами груп — зв’язують докупи й під звуки Гімну училища відпускають з балкона просто в небо...


Сергій ХОМІНСЬКИЙ (у найкращі роки своєї далекої юності — учень КВПУД).