Цілком можливо, що вже в наступному році Україна стане ринком збуту небезпечного для здоров’я нації продовольства. Бути цьому чи ні — вирішать депутати.
Пам’ятається, саме з таким багажем продовольчої «некондиції» починала свій шлях незалежна Україна на початку дев’яностих років. Тоді переломити ситуацію вдалося завдяки Закону «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції». Він передбачає обов’язкову сертифікацію продукції як найбільш ефективний механізм захисту вітчизняного ринку від контрафактної продукції.
А тепер країна, схоже, знов готова кинутися в небезпечний вир. І штовхають її до цього окремі недалекоглядні законодавці. Пункт п’ятий законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (реєстр. номер 7595 від 02.06.05 р.) покликаний скасувати статтю четверту Закону України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції». Це положення нині регулює сертифікацію відповідності якості 24 груп продовольчої сировини, завезеної в Україну, і є загальновизнаним. Прийняти цю поправку означає постелити зелену доріжку для генетично модифікованої сільгосппродукції, зараженої сировини (наприклад, губчастою енцефалопатією), продовольства, виробленого в екологічно забруднених районах світу, а також продукції тваринництва, що містить широкий спектр гормональних препаратів.
У підсумку «прогресивний закон», який скасовує сертифікації сільськогосподарського імпорту, поставить під загрозу здоров’я нації. Адже в Україні досі не встановлено правову відповідальність постачальників за продукцію, яка ввозиться до країни. А в нас, як відомо, якщо не заборонено, то дозволено.
Виходить, що описаний вище законодавчий креатив одним махом зруйнує створену роками систему захисту вітчизняного ринку від закордонної продовольчої «дешевинки». Якщо врахувати, що Україна не уклала відповідні угоди про взаємне визнання робіт з підтвердження відповідності вимогам безпеки харчових продуктів (за винятком країн СНД), то переміщення товарів в основному буде в однобічному порядку. Не виключено, що вітчизняний виробник просто почне задихатися в таких екстремальних умовах.
Але якщо перший законопроект угробить існуючу систему «екзаменування» продовольства, то другий внесе плутанину в чинну сформовану систему контролю якості та безпеки продуктів.
Так, для розмежування конкретних функцій органів Департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики і МОЗ України було розроблено законопроект, який, по суті, замінює нині чинний «Про якість і безпеку продовольчих продуктів та продовольчої сировини». Новий проект (реєстр. номер 7587-1, прийнято за основу 22.06.05 р.) фактично працює на корпоративні інтереси двох відомств — Міністерства охорони здоров’я і Департаменту ветеринарної медицини, запроваджуючи подвійну сертифікацію товару з їхнього боку.
Треба сказати, що в Україні вже діє загальновизнана державна система сертифікації продукції, координацію якої здійснює національний орган із сертифікації — Держспоживстандарт. Зі ста існуючих у країні лабораторій, акредитованих у системі УкрСЕПРО, більше сорока — у складі цього комітету. Ні МОЗ, ні Департамент ветеринарної медицини не мають необхідної кількості акредитованих і технічно оснащених лабораторій для контролю якості й безпеки харчових продуктів за встановленими вимогами міжнародних стандартів. А їхня нормативна база (санітарні правила і норми, медико-біологічні вимоги тощо) застаріла років на тридцять. До того ж Україна уклала ряд міжурядових угод про взаємне визнання робіт із сертифікації. Чи визнають інші країни новий український сертифікат, чи нашим підприємцям доведеться блукати в хитромудрому відомчому лабіринті інших країн? Так що з перекроюванням системи контролю і нагляду в продовольчому секторі явно поквапились.
Сьогодні було б розумніше виключити п’ятий пункт із законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який скасовує сертифікацію сільгосппродукції. Не варто поспішати і переробляти чи скасовувати цілком ефективний Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини». А виконувати завдання плану дій «Україна—ЄС» доцільніше шляхом розробки Закону України «Про вдосконалення санітарного, ветеринарного, фітосанітарного контролю і нагляду за виробництвом харчових продуктів».

Харків.