Важко знайти в нашій країні людину, яку залишила б байдужою дата 22 червня 1941 року — день, коли віроломний напад гітлерівської Німеччини і її сателітів ознаменував початок Великої Вітчизняної війни радянського народу за свободу і незалежність своєї великої соціалістичної Батьківщини.
Усе, що пов’язано з цією великою і скорботною датою, звучить тривогою, бо того пам’ятного дня розпочався величний і тернистий шлях, яким довелося пройти радянському народу заради порятунку своєї батьківщини і всього людства від фашистської загрози.
Ми не маємо права забувати, що, незважаючи на колосальні жертви перших днів війни, саме героїчний опір воїнів Червоної Армії дав змогу розв’язати головне стратегічне завдання — зірвати спробу переможного «бліцкригу», внаслідок чого Німеччина стала перед необхідністю ведення затяжної війни. Це дало людству, котре з тривогою спостерігало за гігантською битвою на Сході, надію на остаточну поразку сил реакції і фашизму.
Саме цій пам’ятній даті була присвячена Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми історії України напередодні й на початковому періоді Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років», організована Всеукраїнським громадським об’єднанням «Інтелігенція за соціалізм». У роботі конференції взяли участь народні депутати, вчені-історики, представники ветеранської громадськості і місцевих організацій об’єднання «Інтелігенція за соціалізм» з усіх без винятку регіонів України.
Перед початком конференції групу дітей з Київської області було прийнято до лав Ленінської піонерської організації. У хвилюючій церемонії взяли участь народний депутат України, генерал армії Іван Герасимов і другий секретар ЦК ЛКСМУ Наталія Жежук.
Виступаючи на конференції, голова Організації ветеранів України Іван Герасимов звернувся до пам’яті тих, хто віддав своє життя в боротьбі за велику Перемогу, 60-річчя якої так урочисто відзначив нещодавно наш народ. За його пропозицією учасники конференції вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих героїв і тих, хто вижив на війні, та не дожив до наших днів. З самого початку війни, сказав він далі, гітлерівські агресори зустріли шалену відсіч наших воїнів, і саме в ті гіркі перші дні і місяці кувалася майбутня перемога. Незважаючи на тимчасові тяжкі поразки і нечувані звірства, що чинилися на тимчасово окупованій території фашистами і їхніми поплічниками, радянський народ не впав духом і продовжував твердо вірити в остаточну перемогу над ворогом, бо боротьбу з загарбниками з перших днів очолили Комуністична партія і великий керівник партії і держави, Верховний Головнокомандувач Й. В. Сталін.
І перемога прийшла на нашу землю, але переможці в 1945 році й гадки не мали, що через 60 років з’явиться безліч бажаючих перекрутити перемогу і відняти у тих, хто її завоював, що їм доведеться її захищати від підлого наклепу, що на нашій землі з’являться пам’ятники колишнім есесівцям і бандерівцям, а визволителів називатимуть окупантами, що неонацисти дійдуть до того, що закликатимуть до примирення і зрівняння у правах героїв-ветеранів і колабораціоністів, які стріляли їм у спини.
Ми ніколи не забудемо, сказав він на завершення свого виступу, всіх тих героїв — солдатів і офіцерів, партизанів і підпільників, які віддали життя за свободу і незалежність своєї великої Батьківщини.
На конференції виступили з доповідями і повідомленнями академік НАН України Петро Тронько, доктор історичних наук, професор Рем Симоненко, голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони Георгій Крючков, доктор історичних наук, полковник Володимир Горєлов, генерал-майор, заступник директора Департаменту прикордонних військ України Володимир Кохан, народний депутат Іван Мигович, кандидат історичних наук Ольга Костянко, генерал-лейтенант Володимир Клопов, заступник голови Спілки радянських офіцерів, контр-адмірал Анатолій Юрковський, кандидат історичних наук, капітан першого рангу Станіслав Крутиков, заслужений працівник культури України Георгій Ясев, кандидат історичних наук Борис Зверобоєв, представник Міністерства освіти і науки України Світлана Харченко. У своїх виступах вони говорили про неминуще значення самовідданої і героїчної боротьби воїнів Червоної Армії і Військово-Морського флоту СРСР, усього радянського народу з озброєним до зубів фашистським агресором, який віроломно вторгся на нашу землю.
У більшості виступів значне місце посідала полеміка з брудними фальсифікаціями подій передвоєнної історії, зокрема укладення договору про ненапад з Німеччиною 23 серпня 1939 року, і історії початкового періоду Великої Вітчизняної війни. Оратори говорили про недостойні потуги максимально принизити і перекрутити роль комуністів, насамперед комісарів і політпрацівників, у справі організації відсічі ворогові. У багатьох друкованих виданнях, зокрема тих, що претендують на академічність, множаться спроби всіляко обілити підрозділи німецько-фашистської армії, що складалися з українських колабораціоністів, які, прийшовши на територію Радянської України, влаштували криваву різанину радянських громадян, а потім віддано прислужували окупантам, прагнення оголосити їх борцями за незалежність України. Особливе обурення викликало те, що ці вигадки псевдоісториків знаходять своє відображення на сторінках шкільних і вузівських підручників, з яких паралельно зганяється правда про подвиг радянського народу в той тяжкий і героїчний час. На конференції настійливо говорилось про невідкладну необхідність покінчити з цим цинічним свавіллям, відновити правду про Велику Вітчизняну війну.
На завершення конференції її учасники прийняли резолюцію, в якій висунуто вимогу до Кабінету Міністрів і Міністерства освіти та науки проаналізувати стан історичної науки і зробити відповідні висновки, а виклад історії в школах і вузах привести у відповідність із історичною правдою.
Було також вирішено підготувати звернення про повернення Деснянському району Києва імені генерала Ватутіна, який командував військами, що визволили Київ у листопаді 1943 року. Учасники конференції зажадали беззастережного дотримання законодавства про увічнення пам’яті героїв-переможців Великої Вітчизняної війни. Матеріали конференції будуть видані окремою брошурою і стануть доступними широкому загалу.


Георгій БУЙКО, народний депутат України, голова Всеукраїнського об’єднання «Інтелігенція за соціалізм».