Не показуйте мені кодекс — покажіть суддю.

 

Альбер Юссон.

Однією з перших на публікацію («Голос України» за 01.03.2014) відгукнулася Надія Лобчук з Дніпропетровська. Її сина Геннадія, як і фігурантів попередньої статті, за її твердженням, теж катували, вибиваючи явку з повинною. Але швидку допомогу, звісно, до жертви в СІЗО не викликали, численні синці та травми не фіксували. «Познущаються деспоти в погонах над хлопцем — дають перепочити, щоб рани трохи загоїлися. А потім знову на голову пакет, «слоники», кримінальним кодексом по голові», — розповідала згорьована мати. Лобчук не витримав і зізнався у скоєнні злочину, який, виявилося, на совісті мисливців за квартирами... Утім, це тема окремої статті. Сьогодні ж розповім про якість досудового слідства та диво-вирок районного суду, який змінювали слуги Феміди вищих інстанцій.

Василеві Карпінському, за його словами, долю зламав районний прокурор. Пихатий і мстивий.

Бог допомагає тому, хто йде

Капосний (прізвище змінено. — Авт.) не зійшовся з Карпінським, начальником відділення районного ДАІ, бо той не схотів танцювати під його дудку. Василеві ніщо людське не було чужим, але нахабства терпіти не міг. 

А прокурор тяжко страждав на зіркову хворобу. Він належав до клану нахаб, які говорили: «Тут, у районі, вище мене тільки сонце».

...Затримав якось майор п’яного голову райспоживспілки за кермом, Капосний тут же передав через підлеглих: спусти справу на гальмах. Інспектори зупинили самого прокурора, зробили зауваження щодо непрацюючої фари та відсутності документів — краще б не чіпали. 

Почалося з безуспішних перевірок роботи начальника підрозділу. Потім була кримінальна справа, закрита після втручання Генеральної прокуратури (відсутність події злочину).

Знайти компромат на керівника і депутата райради Карпінського не вдавалося до того, як наглядовий орган викопав дані про зловживання службовим становищем п’ятирічної давності...

«Винним себе не визнавав і не визнаю», — каже Карпінський.

Схоже, і у Києві сумнівалися, що вина засудженого адекватна покаранню. Заступник Голови Верховного Суду України вніс протест на вирок районного та ухвалу обласного апеляційного судів, за якими колишній майор мав сидіти на нарах сім років. Колегія ВСУ виправила помилки миколаївських колег, змінивши вердикти. І все ж судді вважали екс-майора винним і оцінили його гріхи в три роки позбавлення волі. Виправдати, звісно, Феміда могла. Але тоді з’явилися б запитання до прокурора, що порушував кримінальну справу, слідчого, який довів її до суду і суддів двох інстанцій, які вважали, що за заподіяну шкоду (загалом 1800 гривень) зловмисник має відсидіти сім років. І це враховуючи його незадовільний стан здоров’я, немічність старенької матері, неповноліття дитини та позитивні характеристики.

Василя звільнили умовно-достроково, що свідчить на його користь. Миритися з несправедливістю він не збирався, тому і звернувся до ВСУ з проханням переглянути вирок Доманівського райсуду (суддя Кателін) в порядку виключного провадження. І що ви думаєте — невдовзі Василеві Віталійовичу повідомили: за представленням п’яти суддів ВСУ справа розглядатиметься двома палатами. Однак справу не розглянули, бо один з п’яти слуг Феміди в останній момент свій підпис відкликав. Та надія вмирає останньою.

Тиснуть на гальма

Невтомний шукач істини буквально закидав органи прокуратури вимогами взяти до уваги невідомі суду першої інстанції дані, що виправдовують заявника. Скарги з Києва летіли донизу, в облпрокуратуру, а там підшивалися в архівну папку. Відповідали нескореному стандартно: вам усе давно пояснено, розмова з вами завершена.

У 2009-му Карпінському здалося, що крига скресла. Він отримав довгожданого обнадійливого листа з Миколаєва.

Та недовго радів Василь Віталійович. Уже на другий день після отримання справи, кривоозерці відіслали її назад, в облпрокуратуру. Хто насмілився перейти дорогу заступникові облпрокурора, який детально вивчив справу з метою повного і об’єктивного дослідження нововиявлених даних?

Усе просто. «Оскільки вказане рішення прийняте без достатніх підстав, постановою виконуючого обов’язки прокурора області С. Поліщука вищезазначену постанову (Боршуляка) обґрунтовано скасовано», — читаю у відповіді з прокуратури області. Там я намагався дізнатися, якими аргументами Поліщук обґрунтував необґрунтованість рішення Боршуляка. Марно — пан був зайнятий і від зустрічі відмовився.

Надокучливий скаржник після виставлення його в двері поліз у вікно. Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. У лютому 2013-го Карпінський звернувся до Доманівського райсуду з відповідною заявою.

— На час розгляду кримінальної справи суду не було відомо, що свідок Ш. та потерпілий Ж. дали завідомо неправдиві показання, — розповідає Василь. — Зокрема, потерпілий Ж. обманув слідство і суд, оскільки, як нещодавно стало відомо, СТО «Ніка», директором якого нібито він був, НЕ ІСНУВАЛО І НЕ ІСНУЄ. 

Згідно з довідками Кривоозерської РДА, Первомайської об’єднаної податкової інспекції, Кривоозерського державного архіву (УСІ ВИДАНІ 2012 РОКУ) такого підприємства немає.

Крім того, суду не було відомо, що поїздка Карпінського в Ірпінь була оплачена самою Ш., тобто використання авто в корисливих цілях — маячня слідчого, вважає Василь Віталійович. Суд першої інстанції не міг знати, стверджує він, що акт документальної ревізії фінансово-господарської діяльності КСП не відповідає дійсності.

Під час розслідування кримінальної справи не проводилися відповідні експертизи.

...Райсуд (суддя Кривенко) повернув заяву Карпінського через пропущений термін звернення. Апеляційний суд скасував його ухвалу і направив матеріали на новий розгляд. Справа знову потрапляє до Кривенко, яка іменем України відмовляє розглядати її за нововиявленими обставинами. Апеляційна інстанція погоджується з райсудом, а касаційна — з вердиктами обох судів. Черга — за Європейським, каже Карпінський. 

Замість висновків

Феміда, на мою думку, не любить «писак», її дратують такі як Карпінський. Тому дехто в мантії готовий потопити в тяганині справу, яка виїденого яйця не варта. Так сталося в Доманівському райсуді, куди Василь звернувся з проханням зняти арешт з його авто. Суддя Людмила Якименко повернула заяву із законною вимогою «виправити недоліки». Виправив, надіслав до суду. А звідти повідомили, що заяву вирішено вважати неподаною. 

На зустрічі з Якименко, вона ж голова суду, слуга Феміди стверджувала, що повторної заяви не бачила. Пізніше дізнався від одеських поштовиків, що «листа з повідомленням отримала... суддя Якименко...».

...Чесно кажучи, не знаю як розцінювати і дії доманівського судді Єгорової, яка чергову заяву щодо машини замість розгляду по суті чомусь переадресувала кривоозерським колегам, які жодного відношення до справи не мали. «Футбольний матч» припинила апеляційна інстанція, вказавши, що гра була замовною, а, отже, нечесною...

 

Миколаївська область.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.

Дослівно

«Після вивчення кримінальної справи з метою повного і об’єктивного дослідження фактів, зазначених у вашому зверненні, винесено постанову про призначення розслідування нововиявлених обставин, яку разом з кримінальною справою направлено до прокуратури Кривоозерського району.

Ігор Боршуляк, заступник прокурора області».