Знайомі фермери нервово сміються, коли чують про безпроблемне отримання банківських кредитів.
— Хіба, справді, не знущаються можновладці над селянами, заявляючи, що можна без перешкод взяти в борг?
— Під урожай? — регочуть дядьки.
— Під будівлі і техніку? — веселяться хлопці, коментуючи шанованого прем’єра. — Хай би приїхав і допоміг хоча б до банкіра проштовхнутися.
Читаю рекламу банку: «60 000 доларів може легко взяти в кредит український фермер». Навмисно не кажу про це сільгоспвиробникам із сіл Братського району: засміють!
Засміють, бо керівник установи не впав у дитинстві з трактора: грошики він дасть у борг, але фермеру з... 500 гектарами землі.
І такі не в тім’я биті банкіри — біля кожного сейфа.
Хто сказав, що сільське господарство — ризиковане? Банкіри сплять на бочках пороху, не селяни.
— Тому нас слухати не хочуть, коли ми пропонуємо закласти будинок чи техніку, — каже Володимир Андрющенко, фермер із Григорівки. — А дім, самі бачите, новий, але без газу. Техніка ж має бути не старішою за п’ять років. Більше нічого цінного не маємо.
Селяни шукають і не знаходять банк, який не прагнув би здерти з них три шкури.
У Володимира Барановського (Арбузинський р-н) — 200 гектарів землі.
— Давно кинув би фермерство, якби було чим зайнятися, — каже виробник.
Виявляється, б’ється, б’ється чолов’яга, а на фініші — дуля. Перед посівною не мав чим засіяти, та й трактор стояв без солярки. «Банкірами» обирав кілька разів знайомих «процентників». У першого взяв 2000 «зелених» під 10 відсотків, віддавати довелося 3000. В іншого «мецената» позичив 500 доларів, розрахуватися вчасно не зміг, «нагоріло» дві тисячі відсотків штрафів. Вимушений був розпрощатися з «КамАЗом».
Знову читаю: в одній із областей «легкодоступний» банк відкриває кредитну програму для фермерів (пілотний проект).
Невже видаватиме кошти в борг під нерухомість, урожай, тварин, особисте майно і під довіру (доручення)?
І не боїться пролетіти, як фанера над Парижем? Ну-ну...

Миколаївська область.