Приєднання до загальноєвропейського освітнього простору — це нагальна потреба, зумовлена запитами ринку праці та загальноосвітніми тенденціями розвитку освіти. В українській вищій освіті є багатий досвід підготовки фахівців, розгалужена матеріально-технічна база, величезний інтелектуальний потенціал професорсько-викладацького складу, вагомі досягнення в методичному забезпеченні навчального процесу. Враховуючи це, можна сказати, що ми маємо всі підстави увійти в Болонську співдружність. Водночас було б помилковим стверджувати, що наша освіта де-факто вже повністю доросла до європейських стандартів.
З чого ж починалася робота з впровадження ідей Болонської декларації в Київському національному економічному університеті (КНЕУ)?

З організаційно-управлінських заходів. Учена рада розробила і затвердила план, було організовано оперативне інформування професорсько-викладацького складу університету; вжито заходів із забезпечення реалізації принципу прозорості процесу підготовки фахівців у КНЕУ та максимальної поінформованості студентів з питань організації навчального процесу; створено і постійно оновлюються і сайти.
Для обміну досвідом з проблематики гармонізації вищої освіти університету відповідно до світових вимог організували роботу науково-методичного семінару.
Без індивідуалізації навчального процесу, без перетворення споживача на активного учасника навчальної діяльності нам не вирішити головного завдання. Підготовка фахівців за індивідуальними навчальними планами має розпочатися з наступного навчального року. Разом з оновленням навчальних програм в університеті проводиться планомірна робота з вдосконалення форм і методів організації навчального процесу. І, зокрема, щодо введення сучасних методик та інтерактивних технологій навчання.
У цьому плані кафедри КНЕУ розробили чітку систему застосування методів активізації навчального процесу, до якої входить використання під час теоретичної підготовки проблемних лекцій, міні-лекцій, лекцій-бесід, лекцій-семінарів тощо; з практичної підготовки — семінарів-дискусій, мозкових атак, аналізу конкретних ситуацій, так званих кейсів, рольових ігор, дидактичних ігор, комплексних тренінгів. Під час підготовки магістрів застосовуються програми з поглибленою практичною підготовкою, які опановують з допомогою дистанційних технологій.
До речі, всі матеріали до лекційних та практичних занять знаходять своє відображення в навчально-методичній літературі. Щороку видавництво КНЕУ друкує приблизно 150 найменувань підручників, навчальних посібників, монографій наших викладачів.
Чотири роки тому в університеті введено комплексну систему оцінювання знань, яка, вважаю, повністю себе виправдала.
А починали ми з формування прозорих відносин між студентом і викладачем, з прозорості навчального процесу в найширшому розумінні цього слова, що досягається насамперед максимальною інформованістю студента. Нині він вже на початку семестру знає, що має опанувати, що від нього вимагається, якими будуть критерії оцінювання його знань, скільки балів і за що може отримати під час поточних та підсумкових контрольних заходів.
Принциповим положенням системи є також максимальне задіяння її мотиваційного потенціалу. За такою системою студент не може не усвідомлювати, що для отримання високої оцінки з дисципліни він мусить інтенсивно працювати впродовж усього семестру. Підсумкова оцінка з дисципліни формується з двох складових: за результатами поточної діяльності та результатами діагностики знань у формі іспиту. При цьому завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів, а завдання, що виносяться на іспит, — від 0 до 60 балів.
І, нарешті, важливим заходом у вирішенні питання підсумкового оцінювання набутих знань стала робота ректорату з розробки й запровадження з 2004/2005 навчального року «Порядку проведення державної атестації випускників у КНЕУ». Він узгоджується із заходами з гармонізації освітньої діяльності до умов Болонського формату.
Нам слід досягти нового рівня конкурентоспроможності наших випускників і водночас гармонізувати нашу освіту так, щоб ми були зрозумілі Європі, а Європа була зрозуміла нам. Ті елементи уніфікації, які є в документах Болонського процесу, ми повинні так вписати в практику освітньої діяльності, щоб не зашкодити вітчизняній освіті, зберегти елементи власних переваг та збагатити їх кращими надбаннями світової практики.


Анатолій ПАВЛЕНКО, ректор університету.