між телекомпаніями та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, спрямовану на розбудову національного інформаційного простору

м. Київ 13 червня 2005 року
Вважаючи головним завданням телекомпаній та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі за текстом разом — Сторони) стрімкий розвиток національного телевізійного простору з якнайповнішим урахуванням інтересів та запитів глядачів, забезпечення свободи слова і масової інформації, захисту інтересів національних телевиробників та сприяння здійсненню їх діяльності згідно з міжнародними стандартами,
дбаючи про конструктивний характер взаємовідносин між усіма телевізійними мовниками і Національною радою,
усвідомлюючи, що дотримання законодавства України Сторонами є фундаментальною необхідністю розвитку національного телевізійного простору,
Сторони домовилися про таке:
1. Неодмінною умовою цілеспрямованого і послідовного формування телевізійного простору є ліцензування каналів мовлення, що проводиться Національною радою виключно на конкурсних засадах.
Телевізійні мовники сприятимуть Національній раді в утвердженні її авторитету як законодавчо визначеного спеціального контрольно-ліцензійного органу у сфері телерадіомовлення, а Національна рада, зі свого боку, забезпечуватиме прозорий характер ліцензування і враховуватиме висновки телевізійних мовників щодо обставин формування телевізійного простору, вбачаючи у телерадіоорганізаціях своїх партнерів із забезпечення інформаційних потреб громадян України.
2. Визначальним у співпраці між телекомпаніями та Національною радою має бути взаємне прагнення до порозуміння та пошук шляхів розв’язання проблем.
Сторони свої спільні зусилля підпорядковуватимуть передусім досягненню головного результату — якісного розвитку національного телевізійного простору. При цьому сторони визнають пріоритетність таких критеріїв:
прийнятними (базовими) для оцінювання програмного наповнення телеефіру є результати моніторингу, що проводиться «ГфК — Українські опитування та дослідження ринку (ЮСМ)»;
оцінка діяльності телекомпаній (дотримання ними програмних концепцій мовлення) не повинна проводитися за результатами одного дня. Базовими часовими проміжками оцінювання наповнення телеефіру мають стати тиждень та місяць. Оцінка діяльності телемовників проводиться з урахуванням сезонності мовлення;
здійснюючи свої контрольні функції та застосовуючи дисциплінарні санкції, Національна рада має зважати на те, наскільки системними (а не разовими) є виявлені порушення, а також на обставини та об’єктивні причини, за яких ці порушення сталися;
Національна рада має усіляко дбати про звуження кола установ та організацій, які прагнуть проводити перевірки телекомпаній, переймаючи ці функції на себе як на спеціальний компетентний наглядовий та контрольно-регулюючий орган;
спільно з телевізійними компаніями Національна рада створюватиме робочі групи для визначення сучасного підходу до перевірок телемовників та пошуку нових критеріїв перевірок згідно із законодавством України, напрацювання засад і принципів застосування в загальнонаціональному ефірі державної та інших мов;
Національна рада всіляко заохочуватиме телевізійних мовників, які створюють належні фінансові та соціальні умови праці для своїх працівників.
Національна рада підтримуватиме:
а) ініціативи та пропозиції телевізійних мовників щодо розмежування комерційної та політичної реклами;
б) підтримувані телекомпаніями процедури затвердження та розміщення агітаційних відеоматеріалів під час виборчих кампаній тощо;
в) ініціативи та пропозиції телевізійних мовників щодо внесення змін до Закону «Про кінематографію», в т. ч. передбачені законопроектом № 7349 від 12.04.2005 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо національної кінематографії)».
3. Сторони визнають, що важливим критерієм оцінювання телевізійних мовників є тенденції в їх діяльності. Позитивні зрушення в реалізації програмних концепцій, врахування запитів глядачів, освоєння радіочастотного ресурсу тощо будуть визначними чинниками та аргументами для Національної ради.
4. Сторони усвідомлюють важливість україномовного наповнення національного телевізійного ефіру, що є однією з визначальних умов формування інформаційного простору України, а також те, що заходи, спрямовані на всебічне задоволення мовно-культурних запитів національних меншин, які проживають на території України, не можуть перешкоджати утвердженню української мови як державної.
5. Сторони погоджуються з тим, що не вважається порушенням україномовного режиму:
сповіщення програм і передач, аудіовізуальних творів, звукова доріжка яких вироблена іноземними мовами, за умови дублювання, озвучення, а також титрування (до 2 січня 2006 року) українською мовою;
сповіщення мовою оригіналу музичних програм і передач, аудіовізуальних творів (кліпи, мюзикли, опери);
сповіщення мовою оригіналу програм і передач, аудіовізуальних творів, мова яких прямо пов’язана з розумінням контексту, зокрема, фільмів радянського періоду, гумористичних та інших подібних програм і передач, якщо внаслідок перекладу буде втрачено гумористичний чи інший художній ефект, що є необхідною творчою/авторською складовою твору.
6. У зв’язку з вищезазначеним Національна рада відкоригує план перевірок діяльності телекомпаній і з 1 вересня 2005 року продовжить виконання своїх контрольних функцій з урахуванням названих вище критеріїв та домовленостей, а телекомпанії зобов’язуються в подальшому дотримуватись україномовного режиму відповідно до норм законодавства та умов виданих ліцензій.