У Комітеті ВР з питань освіти і науки заслухали доповідь міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка про проект плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Назустріч людям» у 2005 році і висловили низку пропозицій і зауважень до нього.

Зокрема, народні обранці зазначили, що план заходів орієнтований передусім на забезпечення поточної діяльності освіти, без конкретизації завдань щодо забезпечення потреб національної економіки, освітніх потреб громадянина.

Не висвітлено, на думку членів комітету, роботу з іноземними студентами та аспірантами, а також з українськими студентами, які навчаються за кордоном. Поза увагою залишилося питання стажування науково-педагогічних працівників за рубежем, забезпечення міжнародного педагогічного та науково-технічного співробітництва.

У комітеті говорили, що стримувальним чинником розвитку вітчизняних систем освіти і науки є повільне оновлення педагогічних і науково-педагогічних кадрів. Міністерством передбачено для розв’язання цієї проблеми низку заходів під назвою «Щасливий вчитель — щасливий учень». На жаль, поза розглядом залишилося вкрай болюче питання старіння тих самих кадрів, створення системи заохочення молоді до педагогічної та науково-педагогічної діяльності.

Комітет розглянув та рекомендував Верховній Раді України відхилити внесений у порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України Борисом Тарасюком і Романом Зваричем проект Кодексу України про інтелектуальну власність.

У ньому запропоновано кодифікувати сферу інтелектуальної власності і прийняти єдиний консолідований акт — Кодекс інтелектуальної власності, скасувавши при цьому книгу ІV Цивільного кодексу України «Право інтелектуальної власності», главу 16 Господарського кодексу України та низку спеціальних законів України.

Безперечно, зазначали народні депутати, ідея кодифікації галузі заслуговує на увагу, але, у разі прийняття проекту кодексу, чимало на сьогодні регламентованих чинним законодавством аспектів у сфері охорони авторських прав, охорони об’єктів промислової власності втрачають більшу частину правових механізмів регулювання, звужуються права їхніх авторів та власників охоронних документів. Проект вилучає з кола об’єктів охорони в сфері інтелектуальної власності такі важливі об’єкти, як наукове відкриття та раціоналізаторська пропозиція, що, в свою чергу, звужує права суб’єктів інтелектуальної власності.

На засіданні розглянуто і рекомендовано ВРУ прийняти у першому читанні і за основу внесений народним депутатом Леонідом Каденюком проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців та військовозобов’язаних, яких призвано на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори.

Закладені в проекті норми передбачають законодавче врегулювання гарантій державної підтримки військовослужбовцям та членам їхніх сімей у правовій та соціальній сферах, окремі з яких були частково втрачені останніми роками, а також надання гарантій, пов’язаних з проходженням служби, зокрема, з питань захисту їхніх прав, охорони здоров’я, надання медичної допомоги, отримання освіти тощо.

Йдеться також про соціальні гарантії прав членів сімей військовиків та пільги.

Комітет розглянув і рекомендував Верховній Раді України прийняти у повторному першому читанні внесений народним депутатом Сергієм Матвієнковим проект закону про запровадження мораторію на усиновлення іноземними громадянами та особами без громадянства, що проживають на території України, українських дітей, які можуть бути усиновлені з обов’язковим врахуванням пропозицій і зауважень.

На думку членів комітету, контроль у сфері усиновлення українських дітей треба істотно посилити, зокрема за діяльністю Центру з усиновлення дітей при МОНУ. Крім того, слід забезпечити постійний контроль за утриманням і вихованням українських дітей, усиновлених іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні, і за дітьми, усиновленими громадянами України.

За даними Мінпраці, середній розмір допомоги одній дитині на рік становить 468,03 грн. А утримання дитини в державному закладі коштує набагато дорожче. Тільки харчування однієї дитини обходиться державі щодня в 11 гривень, не рахуючи фінансування на лікування, придбання одягу, оплату праці учителям, вихователям, комунальних послуг тощо.

Держава, на жаль, не здатна створити необхідні умови для нормального існування сім’ї. А відомо: що нижчий потенціал загальнолюдських і моральних цінностей, то швидше поширюється соціальне сирітство. Воно — наслідок недостатньої уваги суспільства до проблем сім’ї. Сьогодні у Центрі з усиновлення дітей при Міністерстві освіти і науки України для можливого усиновлення перебуває понад 24 тисячі справ дітей, з яких лише п’ять відсотків — діти-сироти.

МОНУ бачить розв’язання проблеми не в запровадженні мораторію на усиновлення дітей-сиріт іноземцями, що, безперечно, вплине на міжнародний імідж країни, а в зменшенні кількості бездоглядних дітей, пропаганді національного усиновлення, забезпеченні правових та соціальних гарантій українським усиновителям та усиновленим ними дітям.

Наталя ГРЕК,Іван ІЛЛЯШ.