Ранкове і денне засідання 21 червня
Постанову про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік підтримав 341 народний депутат. Згідно з цим документом протягом наступного року уряд планує забезпечити випереджаюче зростання реальних доходів населення. Зокрема, новий розмір прожиткового мінімуму має бути встановлено на рівні не менш як 500 грн., мінімальна заробітна плата протягом 2006 року має поетапно наближатися до рівня 80 відсотків від прожиткового мінімуму, підвищуватиметься реальний розмір пенсій до встановлення їх на рівні прожиткового мінімуму.
Крім того, Бюджетна резолюція передбачає запровадження програм іпотечного довгострокового будівництва житла, системи державного замовлення на створення нових робочих місць, зменшення відсотків за кредитами для суб’єктів господарювання, що створюватимуть робочі місця у районах з високим рівнем безробіття. Подані урядом Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік передбачали перехід до поміркованих темпів інфляції на рівні дев’яти відсотків за рік, утримання дефіциту держбюджету на рівні, що не перевищує двох відсотків.
Водночас перший заступник голови Комітету ВР з питань бюджету Людмила Супрун зазначила, що, на жаль, і нинішнього року цей документ подано до парламенту з порушенням визначених законом термінів. Стосовно основних показників Бюджетної резолюції, то, на думку профільного комітету, прогнозований урядом дев’ятивідсотковий рівень інфляції аж ніяк не можна назвати поміркованим. Комітет пропонує, щоб рівень річної інфляції становив не більш як п’ять відсотків.
Перед розглядом Бюджетної резолюції народні депутати ухвалили постанову про виконання держбюджету у 2004 році.
Народні депутати розглянули проект закону про іпотечні цінні папери. Цим проектом визначаються особливості випуску та обігу цінних паперів, вимоги до нагляду та контролю на ринку іпотечних цінних паперів. За цей законопроект проголосували 227 народних депутатів.
Ще один пов’язаний з іпотекою законопроект — про внесення змін до деяких законодавчих актів — запропонував міністр фінансів Віктор Пинзеник. За його словами, без підвищення прав учасників іпотеки, створення особливого механізму стягнення на майно, створення додаткових страхових механізмів для учасників іпотеки, що дасть змогу мінімізувати ризики, говорити про активний розвиток іпотеки не випадає. Причому, за словами міністра, нині найбільший ризик під час іпотечних операцій лягає насамперед на кредиторів, що пов’язано з відсутністю механізму застави майна. Проте, з огляду на необхідність внесення змін до багатьох чинних законодавчих актів, народні депутати пропонували ухвалити цей документ у першому читанні й серйозно його доопрацювати. Однак перед голосуванням представник фракції СДПУ(о) Ігор Шурма та Української народної партії Михайло Ратушний заявили, що хоч їхні фракції підтримують зазначений законопроект, але не братимуть участі у голосуванні доти, доки не буде вирішено питання депутатів-сумісників. Отже, цей законопроект належної підтримки не здобув, і його відправлено на доопрацювання.
Парламент 306 голосами підтримав законопроект «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Верховна Рада підтримала рекомендації низки парламентських слухань: «Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні», «Культурна політика в Україні», «Законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи», «Стан і проблеми правового і соціального статусу сучасної української трудової міграції» та «Перспективи створення Громадського телебачення в Україні».
Після цього парламент вніс зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які передбачають надання народним депутатам можливості взяття на поруки заарештованого, — за цей закон проголосували 244 народні депутати.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради Володимир Литвин привітав з 50-річчям народного депутата Миколу Шведенка.
