Рятувальне коло для майбутнього

Певна, ні в кого немає сумнівів, що без турботи про дітей, про їх фізичний та розумовий розвиток, духовність, моральність, країна не має майбутнього.

Як керівник Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України», голова Комітету Верховної Ради України з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму, як комуніст не можу не зауважити, що сьогодні в Україні права дитини потребують більш ефективного і дієвого захисту і негайного вирішення цього на найвищому державному рівні.

Серед першочергових проблем — ганебне явище торгівлі дітьми. Вражає той факт, що за вивісками різноманітних благодійних організацій, закордонних релігійних сект ховаються спритні ділки, яких дивовижним чином допускають у нас до найціннішого — до душ і життя наших дітей, і вони безкарно, на свій розсуд на ринках сатани розпродують наш генетичний фонд.

З кожним роком зростає дитяча злочинність. Цьому сприяє і діяльність наших телеканалів, які наповнюють ефір насиллям та розпустою.

Ось де поле діяльності для силових структур. Ось що повинно передусім турбувати гуманітарного віце-прем’єра.

Нами, дорослими, не розв’язано проблему доступності медичних послуг, особливо, для сільських дітей. Лише 35 відсотків їх перебувають на обліку в лікувально-профілактичних закладах.

Уже десятиріччя ми говоримо про від’ємну динаміку населення України, але що практично робимо для підвищення народжуваності? Не вирішено питання оснащення лікувальних та родопомічних закладів. І хоча підвищення допомоги при народженні дитини — це важливий крок, зроблений владою під тиском опозиції, насамперед комуністів, але ці гроші швидко закінчаться, а як можна прогодувати дитину на допомогу з догляду за нею в розмірі 50 чи 100 гривень.

І замість того, щоб законодавчо врегулювати ці проблеми, державні мужі багато часу витрачають на обговорення питання: завозити чи не завозити «ніжки Буша», іншу сумнівної якості продукцію для наших дітей, розводяться про міфічні робочі місця, які начебто з’являться завдяки давальницькій сировині тощо. І вся ця локшина на вуха наших громадян розвішується в урядових будинках, в сесійній залі Верховної Ради України, з екранів телебачення.

Схаменімося!

Все це від лукавого заради особистої користі тих, хто так запопадливо лобіює ці питання. Всі ми розуміємо, заради чого це діється.

Фракція КПУ вимагає від уряду вирішити питання про належну організацію харчування дітей. Скасувати рішення про скорочення переліку ліків, які видають безкоштовно за рецептами дітям.

Ми підтримуємо вимогу профспілок про неприпустимість значного скорочення асигнувань на оздоровлення дітей з джерел Фонду соціального страхування. Вважаємо також необхідним визначити Міністерство України у справах молоді та спорту як центральний орган виконавчої влади, відповідальний за оздоровлення та відпочинок дітей, що дасть змогу зосередити в ньому і всі фінансові кошти, й організованіше, на більш високому рівні проводити оздоровчі кампанії.

Тривожить і те, що лише 50 відсотків дітей охоплені дошкільними закладами.

Порушуються норми Конституції і стосовно обов’язковості набуття загальної середньої освіти. Майже 20 відсотків дітей її не отримують у відповідному віці.

То з чим ми йдемо до Європи? Лише з «Ґринджолами»?

Гострою залишається проблема безпритульності. Водночас дивує позиція уряду щодо будівництва притулків. Державні кошти повинні спрямовуватися на превентивні заходи, які запобігали б цьому ганебному явищу.

Ми пропонуємо наступний рік оголосити в Україні Роком спасіння наших дітей і справді їх рятувати — інакше всі ми марно живемо на цьому світі. Необхідно об’єднати зусилля державних органів, громадськості, вчителів, і, головне, матерів заради забезпечення нашим дітям таких умов виховання, які забезпечать майбутнє України.

Захистимо разом наших дітей від розтління, історичної брехні, фальшивих ідеалів і цінностей. Виховаємо їх справжніми громадянами України.