Перемога у Великій Вітчизняній війні, безперечно, історична та визначальна подія. Її можна охарактеризувати як велику, всенародну, священну, доленосну. Висвітлювати, аналізувати зазначений період історії необхідно в контексті будівництва України — демократичної, суверенної, соборної, унітарної республіки. В основі має бути увіковічення історичної пам’яті.
У День Перемоги переплелися радість і скорбота, гордість і гіркота, біль і надія, минуле і майбутнє, мрія про ліпше життя. Представники покоління років Великої Вітчизняної війни основним принципом свого життя визначили: діти мають жити краще в умовах миру. Українці святкували та святкують День Перемоги і як фронтовики, і як партизани, підпільники, учасники руху опору, бійці спротиву на окупованих територіях (Італія, Франція, Югославія), працівники тилу, невільники концтаборів та силою вивезені в рабство. Незабутніми є почуття радості та щастя дітей, молоді, старших поколінь — учасників оборони міст-героїв Керчі, Києва, Одеси, Севастополя, форсування Дніпра та визволення українських земель.
Нас не можуть не хвилювати публікації, в тому числі і фальсифікації, історії Великої Вітчизняної, священної, народної війни, Другої світової війни стосовно внеску народів, держав в перемогу над фашизмом. Ми переконані, що постійним об’єктом і предметом всебічних, різнобічних, виважених досліджень мають бути події та факти Великої Вітчизняної війни.
Особливу цінність у дослідженнях має вивчення документів, незаперечних, фактичних подій та перемог. Вони мають розглядатися з різних аспектів, точок зору, але водночас головне не втратити об’єктивність, достовірність дослідження. Доцільно також ураховувати, що виростає молоде українське покоління, яке навіть порівняно із середнім та старшим поколіннями про Велику Вітчизняну війну фактично нічого вже не знає, а якщо і володіє інформацією, то неповною або перекрученою, представленою з «авторських» точок зору. Досить часто в підручниках, посібниках неадекватні точки зору подаються за «наполяганням», «рекомендаціями» зарубіжних експертів, консультантів.
Для забезпечення достовірності та адекватності характеристики подій, фактів Великої Вітчизняної війни актуальним предметом дослідження може бути те, як представлено перемогу у Великій Вітчизняній війні наших дідів і батьків, наприклад, у листах керівників США, Великобританії до керівника колишнього Радянського Союзу
Тим паче що ці оцінки дано на широкому тлі подій на другочерговому театрі воєнних дій (Індія, Іран, Єгипет, Китай, Лівія, Мальта, Палестина, Північна Африка, Південний Туніс, Сицилія, Італія), відкриття другого фронту, бомбардувань промислових центрів (Ессен, Штутгарт, Мюнхен, Нюрнберг, Кіль, Берлін, Франкфурт, Дортмунд), конвоювання матеріальної допомоги, проведення переговорів з Туреччиною, Фінляндією, Югославією, розв’язання проблем Польщі, визначення стратегії післявоєнного розвитку та майбутнього світу, Європи, країн фашистської коаліції. Керівники США, Великобританії обіцяли допомогу — наскільки дозволить час, географічні, економічні умови та зростаючі ресурси, можливості й наявні сили.
Визначальним є те, що листування Голови Ради Міністрів СРСР з президентами США і прем’єр-міністрами Великобританії під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років базувалося не лише на основі аналітичної роботи державних органів, наукових, аналітичних центрів, а й на матеріалах засобів масової інформації, документальних фільмів.
Попередній аналіз матеріалів свідчить про доцільність ураховувати, що сучасному та наступним поколінням необхідно пояснювати і з політичної, історичної, географічної, і з юридичної точок зору такі поняття, як «Радянський Союз», «Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР)», «Радянська Армія», «Червона Армія», «Росія», «російські армії», «російський народ», «комсомол», «піонер», «радянська влада», «Британська співдружність націй і імперій», «Об’єднані нації», «Фран
цузький комітет національного визволення», які мають відповідний специфічний та політико-історичний зміст. Наприклад, у листах під поняттям «російський народ» розумілися всі народи, які входили до складу держави Радянський Союз, яка в деяких листах представлена як Росія.
У перших листах Черчілль і Рузвельт зазначали, що раді тому, як героїчні російські армії чинять такий сильний, сміливий, гарний, прекрасний і мужній опір зовсім неспровокованому і безжалісному, без попередження, вторгненню нацистів. Вони писали, що хоробрість, мужність, стійкість і упертість солдатів і народу викликають усезагальне захоплення.
З розумінням союзники оцінювали військові переваги, які вдалося одержати тому, що змусили ворога розгорнути сили і вступити в бойові дії на висунутих уперед західних кордонах (Кишинів, Львів, Брест, Білосток, Каунас і Виборг, а не в районі Одеси, Кам’янець-Подільського, Мінська і околиць Ленінграда), чим була частково ослаблена початкова сила удару в перші дні війни.
Зауважувалося, що вони (союзники) спостерігали із захопленням і хвилюванням за всією надзвичайною боротьбою армій. Всі відомості, які були в їхньому розпорядженні, вказували на важкі втрати і тривоги противника.
Англійські газети були сповнені захоплення російськими військами.
Наприклад, Президент США писав: «Від імені народу Сполучених Штатів я хочу висловити Червоній Армії з нагоди її 25-ї річниці наше глибоке захоплення її чудовими, неперевершеними в історії перемогами. Упродовж багатьох місяців, незважаючи на величезні втрати матеріальні, транспортних засобів і територій, Червона Армія не давала можливості могутньому ворогу досягти перемоги. Вона зупинила його під Ленінградом, під Москвою, під Воронежем, на Кавказі і, нарешті, в безсмертній Сталінградській битві. Червона Армія не тільки завдала поразки противнику, а й перейшла до великого наступу, який успішно розвивається вздовж всього фронту від Балтики до Чорного моря. Вимушений відступ противника дорого обходиться йому людьми, матеріалами, територією і особливо важко позначається на його моральному стані. Подібних успіхів може добитися тільки армія, яка має вміле керівництво, міцну організацію, відповідну підготовку і передусім рішучість перемогти ворога, незважаючи на власні жертви. Водночас я хочу віддати належне російському народу, з якого Червона Армія бере свій початок, і від якого вона отримує людей і оснащення. Російський народ також віддає всі свої сили війні і зазнає величезних жертв. Червона Армія і російський народ напевне змусили збройні сили Гітлера йти шляхом до остаточної поразки і завоювали на довгі роки захоплення народу Сполучених Штатів».
У своїх привітаннях представники США і Великобританії окремо відзначили героїзм наших дідів, прадідів під час захисту, визволення таких міст: Москви, Ленінграду, Сталінграду, Севастополя, Одеси, Києва, Вязьми, Орла, Мінська, Вільно, Ростова-на-Дону.
В одному із листів зазначалося, що, ведучи спільну боротьбу проти запеклих ворогів, тисячі й тисячі солдатів тих великих і малих націй, які об’єдналися для захисту свободи, справедливості і людських прав, зустрічають свята далеко від дому, за океанами і континентами, на полях, вкритих піском пустелі або снігом зими, у джунглях, в лісах, на військових або торгових суднах, на острівних плотах від Ісландії до Соломонових островів, у Старому і Новому Світі.
Вони намагаються, до межі своїх сил, незважаючи ні на час, ні на календар, стримати ворога і відкинути його. Вони завдають потужних ударів і отримують удари у відповідь. Вони вели благородну боротьбу за перемогу, яка принесла мир усьому світу, свободу, зростання благополуччя всіх людей.
З глибоким і вічним почуттям подяки Конгрес Сполучених Штатів у спільній резолюції передав через свого президента від імені народу Сполучених Штатів збройним силам і допоміжним частинам наших союзників на суші, на морі і в повітрі найліпші побажання і привітання до свят, їм і їхнім сім’ям гарячу надію на швидку і повну перемогу та на міцний мир і молитву про цю перемогу і про цей мир.
У відповідності з цим президент США був вдячний за передачу збройним силам і допоміжним частинам Радянського Союзу від імені Конгресу Сполучених Штатів, від імені президента США і від імені народу Сполучених Штатів сердечних побажань, привітань, надії на молитву, висловлених у спільній резолюції Конгресу.
У резолюції наголошено ще й на тому, що саме солдати Радянської армії принесли Росії перемогу, мир, безпеку після такої величезної бурі, а Радянський Союз може справедливо пишатися своїми героїчними перемогами.
Використано такі характеристики в листах стосовно термінів: війна, народ, збройні сили, армії, офіцери, солдати, загони партизан, морський флот, боротьба, керівництво армій, загарбники, перемога, оборона, наступ.
Війна характеризується як віроломна, варварська, похмура долина, тривалий період боротьби і страждань на шляху до перемоги.
Народ — мужній, рішучий, хоробрий, стійкий, волелюбний, у вищій ступені хоробрий, великий, рішучий. Воля до перемоги над ворогом непохитна.
Збройні сили — могутні, рішучі, хоробрі, віддані, майстерні, мужні, самовіддані і стійкі. Заслуженою нагородою збройним силам за їх відданість є перемога.
Армії, офіцери, солдати, загони партизан — відважні, стійкі, непереможні, доблесні, талановиті, хоробрі, прекрасні, представники великої нації, покрили величною славою її командирів і рядових, записали навіки їх дії в історію.
Морський флот — доблесний.
Боротьба — доблесна, мужня, стійка, колосальна, героїчна, напружена.
Керівництво армій — чудове, віддане. Заслуженою нагородою керівництву за їх відданість є перемога.
Загарбники — варвари, нацистські тирани, а їхні керівники —дволикі.
Перемога, оборона — доблесна, чудова, блискуча, велика, славна, свята, прославлена навіки, героїчна, синонім сили духу і стійкості.
Наступ — організований, упевнений.
Радянський Союз — могутній, вніс величезний внесок у справу цивілізації і свободи.
Перемоги наших батьків, дідів і прадідів у роки Великої Вітчизняної війни надавали союзникам упевненості в завершенні війни, можливість опиратися, надихали народи, були джерелом великого підбадьорювання в період випробувань, допомогли ще сильніше кріпити дружбу народів
Командири і бійці військ на фронті, чоловіки і жінки, які підтримували їх, працюючи на заводах і на полях, об’єдналися не тільки для того, щоб покрити славою зброю своєї країни, а й щоб своїм прикладом викликати серед всіх Об’єднаних націй нову рішучість прикласти всю енергію до того, щоб добитися кінцевої поразки і безумовної капітуляції спільного ворога.
Керівники США та Великобританії констатували, що нацистські керівники недооцінили масштаби, в яких радянські уряд і народ розгорнули і зміцнили свою військову могутність для захисту своєї країни, і вони зовсім не зрозуміли рішучості і хоробрості радянського народу.
Упродовж воєнних років свободолюбиві народи всього світу спостерігали з дедалі зростаючим захопленням за історичними подвигами збройних сил Радянського Союзу і схиляли голови перед майже неймовірними жертвами, які так героїчно несе російський народ.
Прем’єр Великобританії В. Черчілль в офіційному посланні Й. Сталіну 23 лютого 1945 року писав: «Червона Армія святкує свою 27-му роковину з тріумфом, який викликав безмежне захоплення її союзників і який вирішив долю германського мілітаризму. Майбутні покоління визнають свій борг перед Червоною Армією так само беззастережно, як це робимо ми, хто дожив до того, щоб бути свідком цих чудових перемог».
Констатувалося, що зростаюча могутність об’єднаних збройних сил Об’єднаних Націй, яка у все більших розмірах застосовується проти нашого спільного ворога, свідчить про дух єдності і самопожертвування, необхідного для завершальної перемоги. Цей само дух надихав під час підходу до відповідальних завдань встановлення миру, які перемога порушить перед усім світом.
Неоціненний внесок Радянського Союзу у справу цивілізації і свободи.
З нагоди спільної перемоги вітання надсилалися народу й армії Радянського Союзу та їх чудовому керівництву. Міста Ленінград і Сталінград були нагороджені Почесними грамотами від імені США.
Не можна не погодитись із побажанням колишніх керівників США та Великобританії, що наші народи будуть і далі розвивати те глибоке взаєморозуміння, яке відзначило спільні зусилля.
Майбутні покоління визнають свій обов’язок перед Червоною Армією так само беззаперечно, як це зробили ті, хто дожив до того, щоб бути свідками тих великих перемог.
Президент США Г. Трумен 8 травня 1945 року на честь здобутої над фашизмом перемоги телеграфував Й. Сталіну: «Ми високо цінуємо чудовий внесок могутнього Радянського Союзу в справу цивілізації і свободи. Ви продемонстрували здатність свободолюбного і у вищому ступені хороброго народу розтрощити злі сили варварства, якими могутніми вони не були б».
Що стосується святкування Дня Перемоги 9 травня, то варто на основі листування зробити окреме дослідження поденно і погодинно.
Борис ЧИЖЕВСЬКИЙ,завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, кандидат педагогічних наук.
