Атлантична криза

Шановний Вікторе Андрійовичу! До Вас звертається трудовий колектив Севастопольського державного підприємства «Атлантика». Загальна криза галузі, неефективне управління, відсутність цілеспрямованої державної політики призвели до того, що в жовтні 2002 року Господарським судом м. Севастополя було порушено справу про банкрутство СДП «Атлантика».

Трудовий колектив, як ніхто інший, знає про технічний і виробничий потенціал СДП «Атлантика». Він дуже великий — підприємство може надавати широкий спектр послуг: від ремонту суден і виробництва знарядь лову до виготовлення рибної продукції, до того ж «Атлантика» має велику соціальну базу — це і Будинок міжрейсового відпочинку моряка, і база відпочинку «Смарагд», і дитячий табір, і об’єкти соціальної інфраструктури в Севастополі. Однак така тривала криза не дає змоги модернізувати чи хоча б підтримувати в робочому стані устаткування й об’єкти підприємства. Вони стрімко застарівають і стають непридатними. Щороку, щомісяця, щодня невизначеність стосовно подальшої долі СДП «Атлантика» призводить до втрати її потенціалу з відновлення нормальної діяльності.

Ось уже майже три роки керівництво і трудовий колектив СДП «Атлантика», підтримувані профспілковою організацією, сподіваються на те, що будуть зроблені рішучі кроки з виведення підприємства з кризи. Зі свого боку, ці три роки трудовий колектив самостійно намагався почати процес відновлення платоспроможності СДП «Атлантика» і, знайшовши компроміс між кредиторами, профспілковий комітет звернувся до суду з клопотанням про запровадження процедури санації і призначення керівника санації СДП «Атлантика».

Подальшу долю СДП «Атлантика» було передано в руки Господарського суду. З’явилася надія на вихід з глухого кута.

І хоча ми, працівники «Атлантики», мало розуміємо в хитросплетіннях правових норм, але життя змусило нас вивуджувати неводами життєвих знань із глибин законів і кодексів крихти надії. Для нас такою надією стало невідоме раніше слово «САНАЦІЯ».

Працівники підприємства розраховували на те, що 9 червня 2005 р. — день судового засідання з розгляду питання про запровадження санації — завдяки твердій позиції Господарського суду стане днем початку відродження СДП «Атлантика».

Проте цього дня нашим надіям не судилося справдитися — Господарський суд переніс судове засідання на 14 червня

2005 р. І все-таки ми вірили, що влада не залишиться байдужою до проблем людей, які цю владу обрали. Таке незрозуміле пересічній особі ставлення влади до людей призвело до того, що 14 червня ми прийшли під стіни Господарського суду Севастополя, упевнені в тому, що якщо нас не хочуть слухати чиновники, вотчиною яких стала колиска рибної галузі України — «Атлантика», те нехай нас почують судді — люди, що стоять на сторожі законності й інтересів громадян України.

У судовому засіданні голова профспілкового комітету цілком виклав позицію і сподівання трудового колективу СДП «Атлантика» стосовно запровадження санації і попросив суд без зволікання зробити рішучий і єдино можливий законний крок, спрямований на запровадження санації, але, на жаль, нас знову не почули.

14 червня ми побачили, що виконавча влада в особі нинішнього керівництва Державного департаменту рибного господарства, схоже, іншого погляду на проблеми «Атлантики», заперечуючи запровадження процедури санації. Але ж альтернатива санації — ЛІКВІДАЦІЯ!!! Трудовий колектив і раніше не бачив реальних кроків департаменту з поліпшення ситуації на СДП «Атлантика», а тепер бачить реальні кроки з погіршення стану підприємства. Усі ці роки справу під усілякими приводами не розглядали по суті — застосовувалися різні судові хитрощі, матеріали весь час переходили з одного суду в іншій, переїжджали з Севастополя до Києва. І ось, коли нарешті у порядку денному постало питання про необхідність прийняти справедливе рішення про долю «Атлантики» і запровадити процедуру санації, судовий процес затягується.

Нас мучить запитання: кому вигідне затягування процесу виходу «Атлантики» із кризи, продовження страждань простих людей? Чиї особисті інтереси знову стали перед державними?

Суд виявив дивну солідарність з колегами по дереву влади. Не взявши до уваги заяву комітету кредиторів СДП «Атлантика» про запровадження санації, суд розглянув і з незрозумілих нам міркувань задовольнив клопотання департаменту про відстрочку на невизначений термін розгляду справи, що, на думку юристів, у принципі, не підлягає розгляду в суді. Пішли настирливі чутки, що на такому рішенні наполягав один із представників вищестоящого суду. А як принцип незалежності суддів у прийнятті рішень закріплений у Конституції, запитуємо ми?!

Суду, на жаль, не звикати зволікати з вирішенням проблеми працівників нашого підприємства. Як каже закон, за три роки, що минули, можна було пройти всю процедуру і відновити платоспроможність «Атлантики».

Знову все повисло в повітрі — немає визначеності в майбутньому СДП «Атлантика».

Незважаючи на заяви, зроблені на Майдані і з екранів телевізорів, стіна байдужності, що відокремлює владу від народу, не тільки не зникла, а й стала міцніше, біля цієї стіни так само плачуть прості люди. Але ми не хочемо вірити, що ця стіна справді зможе стати стіною плачу українського народу. Ми хочемо, щоб наш голос був почутий гарантом Конституції, здатним навести порядок серед чиновників, що зарвалися.

Трудовий колектив СДП «Атлантика» звертається до Вас, Вікторе Андрійовичу, як Президента України, із проханням захистити від сваволі органів влади і виступити гарантом конституційних прав працівників СДП «Атлантика».

Ми змушені на всю країну, як моряки в давнину, подати розпачливий сигнал «SOS»!