Свої кажуть — «зник», чужі кажуть, що «не з’являється»...

Периферійні івано-франківські та львівські «пінкертони», котрі хочуть допитати екс-прем’єра з приводу зникнення унікальних цінностей з львівського Держархіву і будівництва «хатинки» у Карпатських горах, можуть зачекати. Віктор Федорович чудово знає Кримінально-процесуальний кодекс, який не передбачає виклику до слідчого через «голубий ящик» чи газетну шпальту. Дарма міліція нарікає на марні спроби застати його особисто чи то за місцем проживання, чи то за місцем роботи у столичному кінотеатрі «Зоряний» —штабі Партії регіонів (нині там демонструють фільм «Жмурики»). Хто ж повірить у таке безсилля міліцейських полковників і генералів, які ще вчора «мигалками і жезлами» прокладали найзручніші шляхи пересування політика і держдіяча Януковича? Он москвичі із Всеросійської партії «Єдина Росія» забажали запропонувати партії Януковича підписати угоду про співпрацю — вмить розшукали. Віктор Федорович відбув до Криму послухати «московські балалайки» на святкуванні там Дня Росії.

Урешті-решт, Віктору Федоровичу вочевидь немає сенсу «бігати» від правоохоронців. Бо, по-перше, навіть найзатурканішому слідчому він умить доведе, що не має звички до архівних раритетів і в архівних підвалах його не бачили навіть під час написання знаменитої «професорської» дисертації. Як так само ніхто не бачив його у гумових чоботах на Карпатських перевалах, де він підшукував місце для своєї хатинки (за нього це могли робити місцеві чиновники у супроводі місцевих правоохоронців). А по-друге, кому, як не Віктору Федоровичу з життєвого досвіду знати «норов органів» у таких ситуаціях — он міністр внутрішніх справ Юрій Луценко під час спілкування з полтавчанами у прямому телеефірі ТРК «Лтава», коментуючи «демонстративну неявку В. Януковича в Івано-Франківське управління МВС», уже застеріг, що в разі подальшого ухиляння від побачення з слідчим не виключає примусового доставлення цього громадянина міліцією. Нехай не лякають! Недарма речник Віктора Федоровича владу також «по-доброму» застерегла: день арешту Януковича буде першим днем кончини «помаранчевої влади». Тим паче що бажаючих так швидко «побувати «на кончині» — аж надто багато.

Якщо політик і громадянин Янукович і має дошкульний головний біль, то, найпевніше, від своїх учорашніх і нинішніх політичних соратників. Після спроби речника лідера регіоналів «африкознавки» («Янукович — як Африка») Ганни Стеців-Герман «перевести стрілки» стосовно викрадених з архіву листів Михайла Грушевського на колишніх урядовців Дмитра Табачника й Анатолія Толстоухова гримнуло страшне звинувачення. Мовляв, Віктор Федорович устами свого речника «здає своїх». Чи можете уявити, як це могло вдарити по самолюбству «Великого Дона» і його специфічного оточення?

Це називається: убезпечте мене від таких друзів, а з ворогами впораюся сам... З другого боку, невгамовний екс-губернатор Харківщини Кушнарьов закидає «Партії регіонів» і самому її лідеру «недостатню рішучість». «Я розумію, — сказав він виданню «Без цензури», — в якому важкому психологічному, а можливо, і фізичному стані він перебуває. По-людськи зрозуміле його бажання відпочити і зібратися з думками. Однак через це було згаяно час. У січні Янукович фактично зник як публічний політик. У таборі його прибічників почалися процеси розчарування, апатії, нудьги».

Свої кажуть — «зник», чужі кажуть, що «не з’являється»...