Перші обкоси в Чорноморському районі півострова показали: врожайність озимих перевищить 20 центнерів з гектара. Очікуваний валовий збір зерна з майже 25,5 тисячі гектарів — 57—58 тисяч тонн. Тут готові вийти в загінки 106 комбайнів, зокрема 56, що залучено з інших регіонів держави. Щоправда, недостатньо пального: в наявності — 347 тонн солярки за удвічі більшої потреби. Турбує хліборобів і перспектива отримати менші прибутки, адже встановлена державою закупівельна ціна на продовольчу пшеницю третього класу — 690 гривень за тонну (з ПДВ), що на 30 гривень нижче, ніж торік. А зернотрейдери до того ж намагаються її опустити ще на дві сотні гривень, тобто пропонують лише 450—490 гривень за тонну.
У Криму днями масово почнуть косити озиму пшеницю. Навіть за урожайності в 20 центнерів на круг з посіяних 525 тисяч гектарів хлібної культури зберуть понад мільйон тонн, тож ужинок очікується рекордний. Але враховуючи, що затрати на виробництво зерна зросли (лише паливно-мастильні матеріали за весну подорожчали удвічі), то у виграші виявляться лише господарі ланів з найвищою урожайністю. Загалом же, за оцінками МінАПК автономії, цього року селяни півострова можуть недоотримати 300—330 мільйонів гривень, здебільшого через низькі закупівельні ціни на збіжжя. Підраховано: затрати кримських аграріїв на виробництво зерна, зокрема проведення жнив, цього року становитимуть 1,7 тисячі гривень на гектар. Тож за середньої урожайності 24 ц/га собівартість тонни пшениці перевищить 690 гривень.
Але передусім кримських хліборобів турбує катастрофічний брак пального. Щоб поповнити його запаси для проведення збиральної кампанії, уряд автономії має намір продати 60 тисяч тонн минулорічного продовольчого зерна із резервного фонду, однак пропонована трейдерами ціна на нього Раду міністрів півострова не влаштовує. Торік пшеницю третього класу закуповували в резерв автономії по 700 — 800 гривень за тонну, а на ринку за тонну пропонують менше півтисячі гривень.
Схоже, Крим після нинішніх, як очікується, щедрих жнив матиме перевиробництво зерна. Адже у засіках загалом зберігається 95 тисяч тонн пшениці за місячного споживання менш як 15 тисяч тонн.
Водночас збільшилися обсяги фіктивного продажу збіжжя. Деякі елеватори примудрилися «реалізувати» зерно, якого у них не було зовсім, ще й за грубі гроші. Йдеться про десятки мільйонів гривень. У Криму виявилося таких менджувальників повітрям три. До того ж один з елеваторів обдурив своїх клієнтів на 70 мільйонів гривень. Почастішали й «улови» «нелегальних» посівів пшениці, виявлених правоохоронцями. Останній такий 60-гектарний «безгоспний» хлібний моріжок, який оцінено в 75 тисяч гривень, знайдено в селі Мар’ївка Ленінського району. За інформацією Держземінспекції Криму, проведені в травні—червні перевірки виявили, окрім 25 тисяч га самозахватів, ще й 23 тисячі гектарів нецільового використання земель сільськогосподарського призначення.
Зібрати урожай і цього літа аграріям півострова, як завжди, допоможуть «чужинці». Загалом на жнива планується залучити 600 зернозбиральних комбайнів з південних регіонів країни. Щоправда, й на старті жнив відкритим залишається питання забезпечення косовиці пальним: півострову потрібно не менш як 12 тисяч тонн лише «дизельки». Кримчани сподіваються, що й на цей раз таке «гаряче» питання допоможе вирішити Київ.
