Останні кількарічні перегони вітчизняних автомобілебудівників і імпортерів аналогічної продукції в Україну знову зробили мою мрію про нове авто недосяжною. І не тому, що зменшилася кількість пропозицій на ринку автомобілів, а тому, що збільшилися ціни на них.
Торік було прийнято закони, які надали так звані преференції вітчизняному автомобілебудівнику, проте відчутної зміни в ціні на ці авто я особисто не відчула. А враховуючи й той загальновідомий факт, що якість цих авто все одно поступається якості продукції відомих світових автомобільних компаній, вирішила сконцентрувати свої мрії і фінансові можливості на збиранні відповідних заощаджень, аби у не дуже далекому майбутньому придбати все ж таки імпортну машину (не скажу, якої марки, щоб не наврочити). До речі, треба нагадати, що уряд, звільняючи вітчизняне виробництво від податкового тягара, дещо збільшив податки на імпорт. Я з розумінням поставилася до цих нововведень, треба ж колись, власне, мати і український якісний автомобіль. Але я не хочу його чекати колись, хочу якісне авто зараз.
Проте не так сталося, як гадалося. Наш «помаранчевий» уряд і Верховна Рада, приймаючи в березні зміни до Державного бюджету на 2005 рік, позбавили українських автомобілебудівників раніше гарантованих податкових пільг. І тепер починається найцікавіше. Терміново розробляється законопроект № 7354, який передбачає зменшення ввізного мита на деякі групи товарів, у тому числі ті, що використовують у автомобілебудуванні. Можна, здавалося б, зітхнути: правильно роблять — підтримують власне виробництво. Але читаю законопроект, слухаю його обговорення у Верховній Раді і розумію, що сенс анекдотів про українців таки справді у нас в крові — «тоді мені добре, коли у сусіда гірше». І дійсно, хтось же має компенсувати ці «пільгові» втрати з бюджету, і цей хтось — автоімпортери. Знову підвищується митний збір, і як заявив пан Терьохін, розробляється законопроект про збільшення ще й ввізного мита до 25 відсотків, а може, й більше.
Наразі в Києві 23 травня відкрився міжнародний автосалон SІA’2005, і знову ціла армія високопосадовців з трибуни закликає нас підтримувати вітчизняне автомобілебудівництво. Лунають обіцянки повернути відповідні пільги вітчизняним автовиробникам і збільшення податків на ввезення імпортних автомобілів. Тож, на тлі цього революційного запалу, моя мрія про власне імпортне авто потихеньку згасає. Проте мені було б дуже цікаво дізнатися, на яких авто наші урядовці мріють в’їхати у СОТ, за умовами якої ввізне мито на імпортні авто не може перевищувати 20 відсотків? І, власне, чому наші урядовці не їздять на вітчизняних автомобілях?