Ця хвороба, схоже, охопила деяких чиновників, причетних до розподілу бюджетних коштів
Минулого тижня представники асоціації «Союз птахівників України» публічно поставили під сумнів прозорість розподілу державних коштів, передбачених на розвиток у галузі племінної справи. Вже розподілено понад 30 відсотків бюджетних коштів, але до найбільших виробників племінної продукції вони чомусь не дійшли. Це змусило птахівників звернутися навіть до Прем’єр-міністра з проханням утрутитися в ситуацію. Цьогоріч на програму селекції в тваринництві передбачено 124 мільйони гривень, з них 25—30 відсотків має піти на птахівництво. Проблема в тому, стверджує голова ради асоціації Олександр Бакуменко, що порядок розподілу бюджетних коштів на племінну справу прописаний, як то кажуть, не до кінця. Тож трапляються випадки «ручного управління» цими чималими фінансовими ресурсами.
— Написали про це міністрові агрополітики два листи, — розповідає О. Бакуменко, — провели три великі наради за участю представників усіх птахопідприємств галузі. І одержали запевнення, що гроші надаватимуть відповідально й зважено. Механізм саме такого розподілу коштів зафіксовано й у затвердженій МінАП Програмі розвитку галузі птахівництва України на 2005—2008 роки, але схема практично не діє. Ми зобов’язання, які брали, підписуючи Меморандум про узгодження дій Кабінету Міністрів, з одного боку, та великих підприємств-виробників продукції птахівництва — з другого, виконуємо. Зокрема, відпускну ціну на м’ясо птиці утримуватимемо на рівні 10 гривень за кілограм. У системі нашої фірмової торгівлі тушка, як і розфасоване м’ясо, коштує не більш як 11 гривень за кіло. На жаль, не завжди так відбувається в системі торгівлі — націнка там інколи сягає 40 відсотків.
Союз птахівників оприлюднив свій рецепт, як зробити механізм розподілу коштів прозорим і зрозумілим. Схема проста: кожен оператор племінного ринку має одержати від держави таку кількість коштів, яка відповідатиме обсягам випущеної ним племінної продукції. Тут треба керуватися старою і справедливою формулою: яка робота, така й нагорода.
Члени асоціації, наголошує О. Бакуменко, не мають жодних претензій ні до уряду, ні до Верховної Ради, бо завдяки їм галузь птахівництва перебуває на пріоритетних позиціях і щодо фінансування, і щодо різних пільг. Обурюють лише несправедливі дії чиновників Мінагрополітики, які обділяють окремі підприємства. А це, в свою чергу, призводить до недобросовісної конкуренції в племінній справі.
— Підтримка уряду, — додає Максим Писарєв, керівник птахокомбінату «Дніпровський», що у Нікополі Дніпропетровської області, — то певна гарантія стабільності галузі. А це сприяє інвестиційній привабливості, бо бізнесмен розуміє, що, вкладаючи сьогодні, він не буде покинутим завтра. Нам не потрібно допомагати технологіями тощо. Для підприємців держава має стати надійним партнером у плані створення прогнозованої законодавчої бази. Щоб ухвалені закони хоча б упродовж п’яти років не змінювалися, залишалися стабільними. А бізнес нині і сам знає, як організувати ефективне виробництво.
— Разом з тим, — за словами Юрія Шерикіна, заступника директора навчально-дослідного племінного птахозаводу імені Фрунзе Національного аграрного університету (Сакський район Криму), — без державної підтримки займатися селекцією неможливо. Адже наше підприємство не має товарної продукції, від реалізації якої могли б поповнювати власний бюджет і за яку держава доплачує (дотація у розмірі 30 копійок на кілограм живої ваги передбачена на м’ясо бройлерів. — Авт.).
— В Україні гарно родить кукурудза, соняшник інші культури, які можна використовувати як корм для худоби і птиці, — підсумував розмову Віталій Вересенко, голова спостережної ради ЗАТ «Малинове» Київської області. — Тому м’яса має бути багато, до того ж дешевого. Упевнений, ми можемо конкурувати в цьому з провідними державами світу. То ганьба для аграрної держави — завозити м’ясо.
