У Львові почали виготовляти шоколад із зображенням Путіна. Ми вже не здивуємось, якщо російські телеканали видадуть новину: «Кровожерні бандерівці закушують Путіним».
Тим Путіним, який, щоб зберегти свою владу, хотів навернути Росію до радянського минулого, але його спецпропагандисти перестаралися — повернули народ у 1933 рік. Залишається тільки підпалити Кремль, звинуватити в цьому «Правий сектор» і оголосити сусідам повномасштабну війну.
Ми отримали унікальний шанс у прямому ефірі спостерігати, як російські телеканали перетворюються на філію шостого управління Головного політичного управління Радянської армії та військово-морського флоту. Ця ідеологічна структура в СРСР відповідала за спецпропаганду і психологічну обробку військ противника.
Нині українців розробляють за всіма законами воєнного часу, як повчав ідеолог цього управління, генерал, доктор філософських наук Дмитро Волкогонов. Російські телеведучі, як дві краплі води, стали схожими на офіцерів-спецпропагандистів; їхній голос лунає, немов з потужних динаміків, які під час бойових дій встановлюють на бронемашини, і вони горланять на 8—12 кілометрів углиб території противника. В таких випадках звучить брава музика, і монотонний голос переконує: «Солдати і офіцери, ви оточенні, здавайтеся, вам гарантуємо триразове харчування і гарячий душ».
Дивишся російські канали — і волосся дибки стає. Та Дмитро Волкогонов перевернувся б у гробу. Скільки цинізму, ницості й брехні — аж зашкалює.
Ідеологія Путіна — показати, що в Україні завжди буде гірше, ніж у Росії. А якщо нема проблем — вони нам створять.
Ось так нині Росія намагається розмовляти з Україною. Постає лише одне запитання: а де ж ви вчора були, братці? Як же так, маючи необмежений вплив на Віктора Януковича, навіть нам міністра оборони Саламатіна прислали, ви допустили, щоб тодішня банда розграбувала Україну. А коли народ піднявся обстоювати свої права, на російських телеканалах їх назвали бандерівцями і фашистами.
Що найобразливіше, московська спецпропаганда змусила навіть росіян повірити в ці небилиці. Країну свідомо роками готували до нинішніх подій, створюючи з українців образ ворога. Телеведучі в нас на очах перетворювалися на запопадливих лакеїв, які виконували «собачі накази влади».
Дві великі різниці
Дехто нині хоче порівняти події на сході України з тими процесами, що відбувалися під час Майдану в західних областях.
Як кажуть в Одесі, це дві великі різниці. І ось чому. На Майдані протестували проти влади, яка пограбувала свій народ. А він хотів перемін — і тому вийшов на вулиці.
Галичина теж колись входила до складу інших країн — Австро-Угорщини, Польщі, й там нині значно вищий рівень життя, ніж у Росії. Але навіть у хвилини відчаю ніхто не ставить питання про приєднання до колишніх імперій.
Під час подій на заході не загинула жодна людина. Не бігали терористи з кулеметами і гранатометами. З території Західної України, яку населяють 10 мільйонів жителів, до Росії виїхав лише один «жулік», якій зіграв роль біженця. Навпаки, на Львівщину приїхало понад півтори тисячі кримчан, серед яких 350 студентів. Двоє біженців з Санкт-Петербурга — подружжя Кузнєцових — спалили у Львові російській паспорти і попросили політичного притулку. Вони вибрали для проживання «бандерівський» край, яким так усіх залякує російська спецпропаганда.
Нині почалася друга хвиля переселення — у Львівську область уже їдуть біженці з Донеччини та Луганщини. Про це жодного сюжету на каналах Росії.
Уявляєте, що б горланив рупор Кремля, якби на Львівщині розстрілювали людей за російське привітання, як це нині роблять на сході, коли чують «Слава Україні»?
У Львові споконвіку мирно жили люди різних національностей і розмовляли рідними мовами. Пройдіться вулицями цього міста, де часто можна почути російську й польську мови. Це тільки в Москві, зачувши українську, можуть викликати поліцію. Львів — європейське місто. І це під час Євро-2012 побачив увесь світ.
З корумпованими чиновниками, щоправда, тут не церемонилися. Запрошували на телебачення і ставили незручні запитання: звідки за мізерної зарплати збудував такі палаци? Приїжджали до хабарників у кабінети і «засівали» грошима, вимагаючи залишити свої посади. Виставляли пікети й закидали шинами. Нового начальника УМВС обирали за активної участі громадськості. Не за політичні заслуги, а за професіоналізм.
Чому від них втікають?
І коли російські канали події в Україні малюють тільки чорними кольорами, хочеться запитати: а де ж вчора був Путін? Підполковник КГБ допомагав колишньому зеку Януковичу грабувати Україну? А нині злякався, бо народ змів нечисть, і революційні настрої могли перекинутися на Росію. Там теж справи не кращі.
Казково багата на природні копалини Росія розграбовується чиновниками і олігархами, а народу перепадають крихти з барського столу. Його годують байками про екстремістів в Україні, замість братньої допомоги у важкий час нам експортують розруху і тероризм.
Складні запитання? Навіщо щось пояснювати, простіше навішати ярлики, тоді не потрібна жодна аргументація. Тому в Росії попит на спецпропагандистів.
Спецпропагандисти Кремля підштовхують українців до роздумів: а що відбувається в самій Росії, яка володіє сировинними запасами на суму майже 140 трильйонів доларів США. Це одна з найбагатших на корисні копалини країна світу. Росія — це 30% світових запасів вугілля, 10% — нафти, 45% — газу, 44% — залізної руди, 30% — алмазів і дорогоцінного каміння. Та з таким багатством можна збудувати Арабські Емірати.
Тільки чому еліта казково багатої країни вивозить капітали за кордон і відправляє туди на навчання та проживання своїх домочадців? У тому числі, діти лідерів Росії — Путіна, Медведєва, Лаврова — живуть за кордоном.
А спроби України увійти в ЄС прирівнюють до екстремізму та фашизму. Де ж тоді фашизм. Українці за всі роки незалежності ні з ким не воювали, тільки роззброювалися — відмовилися від ядерної зброї.
Тим часом за останні десятиліття Росія воювала в Чечні, Придністров’ї, Абхазії, Північній Осетії та в Криму. Цього року путінська хунта почала сіяти розбрат в Україні — засилає нам диверсантів і спецпропагандистів.
Огляньтеся навколо, не тільки Україна дрейфує від Росії. Останніми десятиліттями від них віддалилися чехи, словаки, угорці, румуни, молдавани, грузини, болгари, естонці, литовці, латиші, поляки...
У результаті Росія залишилася без друзів — лише з васалами та холуями. Що ж це за країна, проти якої ополчився весь світ? Ми ж це бачили у прямому ефірі, як в ООН об наляканого Чуркіна витирала ноги вся планета.
