Хоч би де зустрічався народний депутат України Віктор Тимошенко зі своїми виборцями — у Чигирині, Смілі чи Кам’янці — всюди завжди завізно. Особливо під час прийому, коли можна поділитися з Віктором Анатолійовичем не лише особистими клопотами, а й думками, «як писати закони і керувати державою».
Дешева рибка — погана юшка
Цього разу прийом у Тимошенка був «тематичний»: проблеми середнього і малого бізнесу, розвиток ініціативи та підприємництва.
— Хочу звернути, Вікторе Анатолійовичу, вашу увагу на закони, які регулюють в’їзне мито на товари легкої промисловості, — з ходу почав бесіду з народним обранцем голова правління ТОВ «АнВа» Петро Курганський. — Я переконаний: зменшення мита на імпортні черевики чи текстиль не заощадить і гривні у гаманці простої людини. Бо ж недарма кажуть: дешева рибка — погана юшка. Виготовлена сяк-так з неякісної сировини турецька чи арабська взуванка — то викинуті на вітер гроші.
Голова правління розповів народному депутатові про те, що його товариство налічує понад сто осіб. Для райцентру це чимала кількість працюючих. Товар «від Курганського» має, особливо на селі, попит. «Тому, — звернувся до Тимошенка пан Петро, — прошу не лише від свого колективу, а від усіх кравців і швейників Чигирина: відстоюйте разом з колегами вітчизняну легку промисловість.
Підтримали Курганського Катерина Павленко, директор фірми «Вікторія», Ольга Новіцька, голова правління ТОВ «Олена», Володимир Вовкогон, директор шкіргалантерейної фабрики та інші представники легкої промисловості.
І сам не гам і комусь не дам
Як правило, на свої особисті прийоми виборців Віктор Тимошенко запрошує й колег, депутатів обласної ради. У Кам’янці розв’язувати «гордієві вузли» місцевого підприємництва допомагали досвідчені господарники, члени профільних комісій облради Володимир Тетьора та Олександр Касьян. Не залишилися осторонь розмови й глава райдержадміністрації Іван Крамаренко та голова райради Іван Швець.
Найгостріша дискусія розгорнулася навколо ситуації з Кам’янським молокозаводом.
— Я пропрацював на цьому підприємстві 21 рік, — з болем розповідав на прийомі Віктор Бандура. — Однак ось уже три роки, як завод стоїть. Недобросовісні люди, які викупили його, не тільки нічого не роблять, щоб запустити виробництво, а навіть не з’являються у Кам’янку...
Кваліфікований технолог Віктор Бандура самотужки ввів у дію власний цех з виготовлення твердих сирів. Дав роботу 34 кам’янчанам. А коли зважився на придбання напівзруйнованого молокозаводу, щоб розширити своє виробництво, — наскочив на численні перешкоди.
Після обміну думками депутатський «консиліум» ухвалив: запросити з Києва власників молокозаводу, представників банку-кредитора і, врешті-решт, вирішити долю «нещасливого» заводу.
Як підвищити зарплату
Про це поділився з членом парламенту директор Смілянського машинобудівного заводу Анатолій Шпак.
— Наш місячний фонд заробітної плати становить 453 тисячі гривень, — почав свою «арифметику» співрозмовник Віктора Тимошенка. — Зведений податок з цієї суми — 174 тисячі, тобто 38,5 відсотка. Хоча Президент України Віктор Ющенко неодноразово наголошував, що розвиток промисловості та зростання добробуту людей «рухатиме» податок у 20 відсотків. І це чиста правда. Якби ми сплачували отой заповітний «двадцятник» — одразу б відчутно зросла зарплатня наших працівників! Адже «заощаджені» 18,5 відсотка коштів автоматично поповнили б фонд зарплати, — переконував народного депутата старійшина директорського корпусу Сміли.
Втім, довго оперувати своїми «викладками» Анатолію Лукичу не довелося. Віктор Тимошенко взяв до уваги його пропозицію, а також врахував звернення керівників електромеханічного, цукрового заводів, радіоприладних фірм «Навігація», «Райдуга», міської комунальної служби. У кожного з цих підприємств «букет» проблем, котрі, як це було не раз, наполегливо лобіюватиме у столиці їх парламентський представник.
Черкаська область.
