Найбільше профспілкових санаторіїв Ялти розкрадено, продано, «прихватизовано» за останні п’ять років. А раніше це була ціла мережа спеціалізованих, ефективних оздоровниць легеневого, кардіологічного, ниркового та неврологічного профілів. Після приватизації, передачі в оренду, викупу й інших форм прихоплення профспілкової власності чимало санаторіїв припинило своє існування, інші — перебувають у жалюгідному стані. Занедбано кліматолікування, яким славилася Ялта в минулому столітті, скаржаться нам у листах безробітні медики.
Понині акціонування санаторіїв відбувається без відома трудових колективів, кулуарним методом. Закриті акціонерні товариства санаторіїв справді закриті для їх працівників. Закрита й інформація про вартість санаторіїв, кількість і ціну випущених акцій. Працівникам оздоровниць навіть формально не пропонується продаж акцій чи виділення для них частини акцій (з урахуванням трудового внеску за роки роботи в санаторії). Приховується: хто збагатився на цьому, яка частка баришів осіла в кишенях Лободи (у минулому керівника Укрпрофоздоровниці, котрій підпорядковані профспілкові санаторії Ялти), Колесника (нинішнього керівника цього відомства), Монченка (керівника Ялтинського філіалу — Ялттерради).
Прикладів прикрої долі санаторіїв столиці кримських курортів хоч греблю гати.
l Кардіонефрологічний санаторій «Енергетик» і неврологічний санаторій “Золотий пляж», після акціонування в 2003 році, перепродані уже двічі. Медперсонал звільнено з роботи, медичну апаратуру продано. Окремі корпуси санаторіїв здали в оренду комерційним структурам. Одне з приміщень «Енергетика» стало філією ялтинського готелю «Крим». Обидва санаторії припинили своє існування. Як і санаторій «Севастополь» (на вул. Садовій), персонал якого теж опинився на вулиці. Обидва його корпуси викупив колишній директор готелю «Ялта-турист» Тараненко, а третій корпус (на 60 місць) придбала одна з київських фірм.
l Наступна жертва — закрита вже кілька років чотириповерхова ялтинська курортна поліклініка. В її 60 кабінетах (розташованих за сотню метрів від моря, біля Ялттерради) лікувалося за курсівками за один заїзд до 2,5 тисячі хворих. Зараз тут — реконструкція з прибудовою п’ятого поверху. Хто купив цю будівлю і хто її продав два роки тому, в чию кишеню пішли гроші — невідомо.
l Цілеспрямовано знищується й санаторій ім. Кірова, який донедавна мав аж тисячу місць для лікування легеневих хворих. Уже продано вісім корпусів. Один з них житель Кривого Рогу купив за смішну ціну — 150 тис. грн (!). Ще один корпус продали ресторану «Клуб-99». Корпус № 5 став власністю московського метрополітену. На спортивному майданчику біля нього хтось збудував п’ятиповерхову «хатинку» у парковій зоні санаторію. Корпус № 8 здали в оренду. Корпус № 9 привласнив мер Дніпропетровська.
Два роки тому цей санаторій акціонували дніпропетровські «круті», власники паперової фабрики, хлібокомбінату. Команда О. Царьова, гендиректора ЗАТ «Санаторій ім. Кірова», купила 48 відсотків акцій, але колективу оздоровниці жодної інформації не повідомили. Дивно, що відразу після акціонування з рахунку санаторію в Дніпропетровськ було переведено 200 тис. грн. Кому і для чого — це питання для слідчих органів. Тут же з минулорічного липня по листопад регулярно кілька разів на місяць проводилися «зборища» керівників підприємств і закладів Ялти, на яких «кувалася» перемога Януковича й звідси ж 30—50 легкових авто розвозили інструкції із застосування адмінресурсу. Адже О. Царьов — один з хрещених батьків фальсифікації в другому турі виборів Президента України шляхом проникнення в ЕОМ ЦВК. Серед десяти посадовців, причетних до цієї судової справи, є і О. Царьов, гендиректор ЗАТ «Санаторій ім. Кірова», народний депутат України, довірена особа колишнього віце-прем’єра, керівника тіньового виборчого штабу Януковича. Ставши хазяїном санаторію, О. Царьов почав негайно будувати для себе в парковій зоні санаторію будинок-дачу. Але, відразу після поразки Януковича, будівництво тимчасово припинено. Та вже на початку цього року команда Царьова вирішила терміново передати в оренду (одна з форм продажу) ще один корпус санаторію. У цьому приміщенні нині функціонує лабораторно-діагностичний центр. Проте акціонерів медицина не цікавить. Їхня мета — гешефт і нажива. Цей корпус вони збираються продати одному з банків Ялти. Якщо так станеться, то діагностичний центр буде ліквідовано. А те, що тут працюють кваліфіковані лікарі, є найкраща в місті-курорті лабораторія, кабінет ультразвукової діагностики — це їм не потрібно. Діагностичний центр обслуговує не лише пацієнтів санаторію ім. Кірова, а й хворих інших санаторіїв і відомчих закладів, жителів Ялти, котрі люблять цей центр і багато років користуються його послугами. Отакі-то плоди акціонування цієї оздоровниці!
l І це ще не все. Санаторій «Київ» на 400 місць раніше був кардіонефрологічним. Зараз, після передачі його в комунальну власність Ялти, залишилося лише трохи більше 100 місць. Позаторік уже влада міста передала один з кращих корпусів санаторію, розташований на набережній, київському відомству «іноземних представництв». (Є підстави думати, що за цим відомством проглядає капітал сім’ї Л. Кучми).
l Гірка доля й Ялтинського лікувального пляжу. На ньому оздоровлювалися пацієнти усіх профспілкових санаторіїв міста. Це був центр кліматолікування із зонами контролю самопочуття хворих, метеостанцією, медпунктом, чотирма корпусами для популярної і ефективної процедури — нічного сну на березі моря на 400 ліжок, залами для лікувальної фізкультури тощо. Тепер це все — власність фірми «Левант». Хто заробив на цьому неподобстві, хто продав лікувальний пляж?
l І нарешті про «вбивство» санаторію ім. Куйбишева на тисячу ліжок. Після передачі його в комунальну власність — все розпродали, мало що лишилося. А два його корпуси стали власністю російських підприємств. Та й санаторій «Запоріжжя», який було акціоновано торік, опинився під загрозою втрати унікального лікувального комплексу — кліматотрону. А він же дає можливість створювати в умовах санаторію мікроклімат, подібний до цілющих умов туркменського кліматичного курорту Байрам-Алі. Кліматотрон чимало років успішно застосовувався для лікування пацієнтів з хворими нирками і є єдиним в Україні...
Отже, треба негайно провести термінову інвентаризацію ялтинських профспілкових санаторіїв, прокуратурі та слідчим органам нарешті виявити усіх винних у тому, що сталося, і дати свою оцінку цим обурливим негативним явищам і процесам, які стрімко ведуть до ліквідації санаторіїв. Земля ж Ялти, як золото Клондайку, вабить товстосумів дедалі більше. Але нова українська влада зобов’язана покласти цьому край, врятувати унікальні цілющі оздоровниці Ялти. Бо ж сама заявила, що це для неї серйозний іспит. Як і для Генеральної прокуратури, яка знову «копає» ділянки Кримського узбережжя — рекреаційного, оздоровчого, природно-заповідного призначення та лісового й водного фондів.
...Проте чимало наших кримських дописувачів нагадують, що це далеко не перший земельно-палацовий «перетряс» нахабно розграбованого півострова. Але після кожної такої хвилі об’єктам й персонам перевірок було чомусь ні холодно ні жарко. А всі колишні судові розбирання вони струшували із себе, як гуси воду. Тож прикладів воскресіння «убитих» санаторіїв, очищення найчарівніших кримських пейзажів від котеджів і вілл сумнівної законності досі ще не було. Чомусь не передбачено це ні законом, ні практикою.
От і нині у багатьох кримчан постають запитання, яким чином відбувається так, що виходи з кримського земельного лабіринту правоохоронцям часто «допомагають» шукати ті «перевіряльники», яких самих треба пильно перевіряти? Чому і як у члени комісій проникають особи, котрим вигідна плутанина, за наявності якої не так помітні менджування дорогоцінним узбережжям і його безцінними об’єктами? До того ж саме тими, які держава вважає загальнонародним скарбом.
Оптимізму додає твердий намір нової влади нарешті остаточно переломити ситуацію з корупцією в Криму, головним фундаментом якої тут є земельний бізнес, вироблення злагоджених дій правоохоронців, уряду і органів місцевого самоврядування у питаннях упорядкування земельних відносин та детенізації рекреаційно-курортної сфери. Та запевнення членів комісії Генпрокуратури у тому, що основний вектор заходів прокурорського реагування нині відноситься передусім до самих контролюючих органів, на які відповідно до закону покладено безпосередні обов’язки здійснення охорони народного надбання. Сподіваємося й ми, що за умови обіцяної громадськості абсолютної прозорості розслідування кримінальних справ, втекти від передбаченої законом відповідальності навіть під зручним політичним прикриттям цього разу не вдасться нікому.
Крим.
