Побили чемпіона на його території

Група 1. Чехія—Македонія. 6:1. Румунія—Вірменія. 3:0. Фінляндія—Нідерланди. 0:4. Турнірне становище. Нідерланди — 22 очки, Чехія — 21, Румунія — 16, Фінляндія — 9, Македонія — 8, Вірменія, Андорра —по 4.

Група 3. Латвія—Ліхтенштейн. 1:0. Естонія—Португалія. 0:1. Люксембург—Словаччина. 0:4. Португалія — 20, Словаччина — 17, Росія — 14, Латвія — 13, Естонія — 11, Ліхтенштейн — 4, Люксембург — 0.

Група 4. Фарери—Ірландія — 0:2. Ірландія — 13, Швейцарія — 12, Ізраїль — 11, Франція — 10, Кіпр, Фарери — по 1.

Група 5. Білорусь—Шотландія. 0:0. Італія — 13, Норвегія, Словенія — по 9, Білорусь — 7, Шотландія — 6, Молдова — 2.

Група 7. Іспанія—Боснія і Герцеговина. 1:1. Іспанія — 13, Сербія і Чорногорія — 12, Литва — 9, Бельгія — 8, Боснія і Герцеговина — 7, Сан-Марино — 0.

Група 8. Ісландія—Мальта. 4:1. Хорватія — 16, Швеція — 15, Угорщина — 10, Болгарія — 8, Ісландія — 4, Мальта — 1.

Група 2. Казахстан—Туреччина. 0:6 (Текке, 13, 83, Тораман, 15, Санлі, 38, 90, Алтинтоп, 88). Данія—Албанія. 3:1. (Ларсен, 4, 46, Йоргенсен, 54 — Богдані, 72).

Греція—Україна. 0:1. Гол: Гусін, 82.

Греція: Нікополідіс, Басінас, Капсіс (Вінтра, 58), Гумас (Папандопулос, 85 ), Сейтарідіс, Фіссас, Загоракіс, Карагуніс (Цартас, 35), Яннакопулос, Врізас, Харістеас. Тренер — Отто Рехагель.

Україна: Шовковський, Несмачний, Федоров, Тимощук, Єзерський, Русол, Шевченко (Бєлік, 90+3), Гусєв, Воронін (Шелаєв, 90), Воробей (Ротань, 56), Гусін. Тренер — Олег Блохін.

Попереджено: Федорова, 3, Несмачного, 25, Гусіна, 32, Шелаєва, 90+3.

Арбітр — Ренатус Теммінк (Нідерланди).

Пірей. Стадіон «Георгіос Караіскакіс». 26 градусів. 33 000.

Збірна України майже здобула путівку на фінальний турнір світового чемпіонату після того, як перемогла чинного чемпіона Європи на його полі. Наставник переможців Олег Блохін сказав після зустрічі: можна вважати, що на 99,9 відсотка справу вже зроблено.

А тренер греків, німецький фахівець Отто Рехагель певен, що Україна вже серед учасників WM-2006. Відповідаючи на запитання, що може завадити українцям не потрапити до Німеччини, він так і сказав нам, українським журналістам, котрі супроводжували національну збірну до Афін, і грецьким колегам: «Україна вже там, і ніщо їй не стане на заваді».

Стадіон, на якому грала наша команда, Блохін назвав одним із найкращих у Європі. Згадав часи, коли тренував пірейський «Олімпіакос». Тоді, за його словами, споруда швидше нагадувала руїни. «Але тут починалася моя тренерська кар’єра. А перша любов, як відомо, не забувається».

З’ясувалося, що симпатії і приязнь до Олега Володимировича відчуває і нинішнє покоління вболівальників з Пірея. Адже недарма йому влаштували овацію. Що дуже контрастувало з оглушливим свистом, яким з трибун частували українських футболістів.

У Греції, як і в багатьох європейських країнах, з таких подій намагаються створити свято. І самим заробити копійку, і людям приємне зробити. Тому на красені «Георгіос Караіскакіс» і навколо нього зробили все для піднесення настрою публіки. Працювали спортивні магазини і кафе, яких безліч у приміщеннях під трибунами. А навколо смажили шашлики і ковбаски, продавали інші смачні речі. Не кажу вже про море атрибутики. До речі, всім уболівальникам біля входу на трибуни вручали спеціально виготовлені шарфи з написами «Греція—Україна» та два надувні пластикові циліндри, за допомогою яких під час матчу створювався потужний шумовий ефект.

У ті хвилини мимоволі згадувався оточений канавами, ровами, бетонними плитами й арматурою бідолашний НСК «Олімпійський», куди на матчі збірної вболівальникам потрапити — що солдатові мінне поле перейти...

А що стосується грецьких фанів, то насправді вони не такі вже і янголи. На розминці під ногами Олександра Шовковського весь час вибухали петарди. Можливо, це ще дужче розізлило нашого воротаря. Бо він стояв на воротах, мов неприступна скеля, і разом з товаришами по команді зробив усе, щоб зіпсувати настрій грекам, а їхнє свято було зі сльозами на очах.

Може, когось і розчарувала гра українських футболістів у першому таймі. Справді, не все в них виходило, припускали багато помилок у передачах. Але варто згадати, у якому становищі опинився чинний чемпіон Європи. Це був його чи не останній шанс виправити ситуацію. Перемога давала підопічним Рехагеля надію навіть на перше місце. Тому українцям треба було виявити волю, вистояти, перетерпіти. І вони впоралися із завданням. Недарма кажуть, що щастя завжди знаходить сильнішого...

Однак і після перерви не полегшало. Та й суперник —не залізний, він також втомився. І в наших з’явилася можливість для контргри. А потім і ота очікувана мить настала. Майже в центрі поля помилився Басінас, м’яча підібрав Андрій Гусін (на знімку вгорі) і зробив усе, як і належить досвідченому майстрові, стабільному і дуже корисному виконавцеві. Діяв він холоднокровно, упевнено й ефектно, вразивши ціль невідпорним ударом.

У роздягальні веселі й радісні партнери пожартували, запитавши Андрія, як ото він взагалі туди добіг. Про це, сміючись, журналістам розповів Олег Блохін. «Якщо чесно, то Гусін, котрий віддавався грі сповна, ще в першому таймі «наївся». Тому збиралися його замінити. Але ким? У нас і так резерву як кіт наплакав. Тому тягнули із заміною. І, як бачимо, на щастя...»

Можна зрозуміти, з яким настроєм ішов на зустріч з представниками ЗМІ Отто Рехагель.

— Сьогодні ми грали добре, — сказав він. — Але нам не вистачило одного гола. Не дозволив забити суперник, який дуже сильно зіграв в обороні. Мали безліч можливостей — і жодної реалізації. Постаралися нейтралізувати Шевченка. Але його партнери виявилися такою чудовою командою, що їй до снаги була перемога. Вони, зрештою, здобули її.

Звісно, нам прикро, але здаватися не збираємося, сподіваємося добитися другого місця. Восени проти Казахстану гратиме зовсім інша команда Греції...

Не дивно, що тренер українців почувався на коні. На прес-конференції Блохін розповідав багато й охоче. Згадав і про скептиків, котрі сумнівалися в тому, що збірна України вийде до фінальної части чемпіонату світу з першого місця. І от тепер вона практично вирішила це дуже складне завдання. Адже в трьох матчах, що залишилися (проти Грузії в гостях, Албанії і Туреччини вдома), їй вистачить трьох очок. Може так статися, що й менше.

...Коли благословлялося на світ, ми прилетіли додому. Разом із Блохіним йшли до виходу в аеропорту, обмінюючись думками про пережите. Аж раптом почули потужний вибух радісних вигуків. Цього разу, незважаючи на ранню годину, без чиєїсь вказівки до «Борисполя» прибуло чимало вболівальників. І першим, хто потрапив під душ із шампанського, був один із головних винуватців нашої великого спільного тріумфу — Андрій Гусін. Дехто з фанатів навіть плакав. То були сльози радості...

 

Афіни—Київ.