А ЧИ НЕ СЛІД СПЕРШУ УПЕРЕДИТИ НАЙГОЛОВНІШЕ?

Зізнаюся: навіть суботнього, вихідного, дня ішов на прес-конференцію в МНС з великою зацікавленістю. Бо не дає спокою, тривожить те, що там відбувається після чергової його реорганізації.

Нагадаю, минулого року Указом Президента України від 6 липня 2004 року Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було реорганізовано в Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та Державний комітет України з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Необхідність цього заходу була зумовлена двома важливими обставинами. Перша. Після підпорядкування, з ініціативи тодішнього міністра МНС Григорія Реви, очолюваної ним до того державної пожежної служби, яка була в складі МВС, цьому міністерству «чорнобильці» відчули неладне. Пожежники почали помітно відсувати їхні справи на задній план. Бо справді, треба спершу гасити те, що палає, рятувати постраждалих тощо. Чорнобильські проблеми тривожні, але мовчазні. Отож «чорнобильці», їхні громадські організації, чимало народних депутатів України вимагали створення окремого державного органу для поліпшення і прискорення розв’язання проблем подолання наслідків аварії на ЧАЕС. Це було, на думку багатьох фахівців, другою важливою обставиною торішньої реорганізації.

Та не встиг довгоочікуваний комітет зробити хоча б один практичний крок (бо навіть його голову призначили лише наприкінці грудня), як на початку року в МНС стали очікувати нових перемін. Безперечно, ще кращих, досконаліших. Інакше, навіщо вкотре ламати те, що тільки-но почали складати?

Цікаві зіставлення. Потребу тогорічних змін мотивували необхідністю «поліпшення організації вирішення питань захисту населення і територій від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру...» Нещодавніх, передбачених указом В. Ющенка від 20 квітня ц. р., — необхідністю «подальшого вдосконалення державного управління у сфері гідрометеорологічної діяльності, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи...»

Хоча ще «теплим» указом на перше місце поставлено мету вдосконалення гідрометеорологічної діяльності, ним передбачено кардинальні управлінські зміни іншого характеру. Ліквідовано «недоношений» чорнобильський комітет і Держкомнагляду за охороною праці. А відтак спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гідрометеорологічної діяльності, охорони праці взагалі та гірничого нагляду визначено новоствореного монстра. Та й це ще не все.

На «роздмухане» МНС покладено функції виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС, ліквідації наслідків аварії на ній, а також перетворення відомої «страшилки» — об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, реабілітації забруднених територій, належного поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом тощо. Серед отих «тощо» Кабінет Міністрів має покласти на МНС функції державного регулювання у сфері реалізації надлишкових, утилізації непридатних та застарілих боєприпасів, хімічних відходів, бактеріологічно небезпечних речовин, ракетного ядерного палива тощо.

А щоб цьому міністерству служба медом не здавалася, йому має бути підпорядкована ЧАЕС. Нині це — державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська атомна станція».

Новий міністр МНС Давид Жванія не байдужим до чорнобильських проблем журналістам із задоволенням повідомив про підсумки міжнародної донорської конференції, присвяченої питанню фінансування Чорнобильського фонду «Укриття», яка відбулася в Лондоні 11—12 травня. І що він особисто відчув там.

По-перше, що 15 із 20 країн-донорів внесли до фонду 225 млн. доларів. Японія пообіцяла визначитися найближчим часом. Орієнтовно її внесок буде до 10 млн. доларів. Делегація Росії уперше взяла участь у роботі асамблеї і заявила про готовність зробити свій перший внесок до фонду. Ще думає, коли і яку суму.

Тож виділені кошти дають змогу прискорити початок будівництва нової захисної споруди «Укриття-2» та на інших об’єктах ДСП «Чорнобильська АЕС».

Міністр зазначив: у світі змінилося ставлення до України. У кращий бік. І що донори—учасники асамблеї буцімто позитивно сприйняли передачу всього комплексу чорнобильських питань до МНС.

Не зупиняючись детально на реформуванні міністерства, комплексі гігантських завдань, які постають перед ним, Давид Жванія наголосив: пріоритетом у діяльності його відомства стане упередження всіляких надзвичайних ситуацій, аварій, загибелі людей тощо. Як це буде здійснюватися, міністр детально не розкривав. Але він переконаний: це економічно вигідніше, ніж потім ліквідувати наслідки лих. Хоча слід зауважити: на упередження — а це ремонти і заміна застарілих систем, діагностика, ефективне спостереження і контроль — потрібні також значні матеріальні й фінансові ресурси. А небезпечних об’єктів, місць в Україні чимало. То, може, новому міністрові МНС вдасться «вибивати» їх в уряду? Побачимо.

Своє бачення розв’язання деяких проблем висловила на прес-конференції і перший заступник міністра МНС Тетяна Амосова. Вона пообіцяла поліпшити взаємовідносини між замовником та підрядниками, прискорити терміни робіт на об’єктах станції, забезпечити жорсткий контроль за їх проведенням тощо.

Проте багато хто з журналістів не приховували сумнівів стосовно цих та інших запевнень. Чому? Для того, щоб грамотно й кваліфіковано управляти процесами упередження надзвичайних ситуацій, треба мати відповідні знання, досвід. Цитую дані про трудову діяльність Тетяни Володимирівни, наведені в прес-релізі міністерства:

«Професійний юрист. Розпочала свою кар’єру на Чорнобильській АЕС, де за 5 років роботи пройшла шлях від економіста цеха до начальника планово-економічного відділу. Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. До призначення на посаду першого заступника міністра працювала в секретаріаті Кабінету Міністрів в Управлінні моніторингу та ринкових перетворень в енергетичному секторі України, була призначена урядом членом Наглядової колегії НАЕК «Енергоатом». Останнім часом працювала помічником Першого віце-прем’єр-міністра та віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції».

А ось дані про ще одного першого заступника міністра — Соловкова Юрія Петровича. Він, повідомляється в тому самому прес-релізі, «уродженець міста Старий Самбір Львівської області, 1958 року народження. Урядовець з досвідом роботи понад 30 років, з 1992 по 2001 рік працював головою Державної митної служби України».

Без нашого коментаря очевидні професіоналізм і обізнаність цих посадовців, зокрема, в чорнобильських і взагалі еменесівських питаннях, досвід роботи в цій системі. Тож чи не краще спершу упередити подібне призначення на посади перших керівників МНС? Бо посади міністрів і заступників — не гра в шкільне самоврядування. Втім, можливо, це справді перспективна кадрова новація Президента і Прем’єр-міністра України? Як би я хотів помилитися!

 

Київ.