Кажуть: “Не те зерно, що в полі, а те, що в коморі”. Але це твердження не є такою вже й незаперечною істиною. З поля в будь-які “комори” потрапляють із зерном комахи-шкідники, мікроорганізми (бактерії та плісняві гриби). Вони разом із гризунами, за підрахунками фахівців ФАО, знищують до 15 відсотків зібраного у світі збіжжя, а в окремих країнах — від 30 до 50 відсотків.
У зерні під час зберігання йдуть складні біохімічні процеси, бо на відміну від золота, з яким часто порівнюють зернятка, останні не є чимось мертвим. Це теж призводять до втрат урожаю. Втрат і кількісних, і якісних.
Щоб зменшити негативні впливи всіх цих чинників, зерно обробляють отруйними речовинами — фумигантами, сушать, перелопачують. Проте весь добре знаний селянами арсенал засобів, що зазвичай застосовуються для зберігання врожаю, не є достатньо ефективним, хоча сил і коштів забирає чимало. А ще — залишки фумигантів потрапляють до кінцевого продукту.
В останні десятиріччя в світі з’явилися нові технології, які дають змогу набагато краще зберігати вирощене.
Найпрогресивніша — створення у зерносховищах так званої контрольованої атмосфери (КА). Суть цього методу полягає у зменшенні до мінімуму кількості кисню у сховищі, тобто “перекритті кисню” шкідникам та гальмуванні процесів окислення в самому зерні. Для створення такої атмосфери застосовують інертний азот. Численні зарубіжні і вітчизняні дослідження довели: зберігання і пшениці, а також жита, вівса, рису, сорго, проса, ячменю, гороху, насіння олійних культур, кукурудзи, трав’яного борошна в КА не лише стає на заваді втратам, а й дає змогу значно більший термін зберігати смакові якості продукції, підвищує схожість посівного матеріалу. Ці висновки перевірено на практиці в ряді країн, де застосовується ця технологія.
А які перспективи впровадження і поширення її в нас?
Вони, ці перспективи, нещодавно з’явилися. З’явилися завдяки тому, що українські машинобудівники розробили і почали виробляти пересувні станції різної потужності, які продукують азот, виділяючи його з повітря за допомогою синтетичних мембран. Вони працюють, як сито, отвори якого пропускають молекули кисню і вуглекислого газу, а от азот крізь них не проходить. В азотно-мембранних станціях з десятирічним ресурсом використовують вітчизняні компресори з дуже високим коефіцієнтом корисної дії, полімерні мембрани, створені на базі найсучасніших технологій. Станції великої потужності вже добре зарекомендували себе під час ліквідації пожеж на шахтах. Модель, призначена саме для створення КА, щоб зберігати сільгосппродукцію, успішно “склала іспити” на Сумському комбінаті хлібопродуктів (сумському, бо створена станція саме в цьому місті концерном “Укрросметал”).
Наші азотно-мембранні станції значно дешевші за зарубіжні аналоги, й це відкриває перспективи їх застосування.
Окрім істотного збільшення термінів зберігання продукції, зменшення втрат від комах-шкідників і мікрофлори, технологія використання КА заощаджує 160—230 кВтг електроенергії на рік на тонну зерна, бо вже немає потреби в деяких технологічних операціях. Без використання отрут-фумигантів маємо екологічно чистішу продукцію. Зникає небезпека вибухів повітряно-пилової суміші та пожеж у зерносховищах. І цей перелік переваг можна продовжити.
Фахівці вважають: в Україні втрати врожаю під час збереження на елеваторах, ХПП сягають 15 відсотків. Поширення технології КА може знизити цю цифру вдвічі, що еквівалентно збереженню одного мільйона тонн продукції, або, якщо бажаєте, збільшенню щорічного врожаю на понад мільйон тонн. Цифра, що варта поваги й уваги. Так само, як і нова технологія.
Олександр ЛАВРЕНКО, кандидат технічних наук,директор СП НВП “Технокомпресормаш”.
Від редакції: технологію КА буде представлено на виставці “Агро-2005”, яка проходитиме з 14 по 19 червня в Національному виставковому центрі.