Мало хто знає, що в Дніпропетровську є колектив, котрий свого часу заволодів Кубком європейських чемпіонів. Виявляється, що цей вельми престижний приз 2001 року здобули самбісти СК «Динамо-Сілейр» на турнірі в місті Нові-Сад, адміністративному центрі краю Воєводіна, що в Сербії та Чорногорії.
Але найцікавіше те, що президентом клубу, в якому культивуються єдиноборства — дзюдо, греко-римська боротьба та самбо, — є чарівна жінка. Хоча Тетяна Селіхова, а йдеться про неї, нічого дивного в цьому не вбачає.
Однак ми все-таки поцікавилися в Тетяни Олександрівни: як вона стала «командором лицарського ордену»?
— Клуб заснували 1996 року на заводі «Динамо-Сілейр», директором якого тоді був Олександр Підлубний. Він і став першим президентом спортивного осередку. А коли я стала генеральним директором виробничого колективу АТ «Динамо-Сілейр», то й спортклуб мені дістався у спадок.
— І як це сприйняли спортсмени?
— Нормально. Принаймні результати наших спортовців не погіршилися. Навіть навпаки. Ми в постійному контакті. Зі свого боку роблю все, щоб прищепити атлетам психологію переможців. Пригадується, як позаторік перед чемпіонатом Європи з дзюдо (U-23) в Єревані троє наших майстрів — членів збірної України — прийшли до мене і почали розповідати про своїх дуже сильних суперників. Тоді їм сказала — для мене не існує нікого сильнішого за борців «Динамо-Сілейра». Якщо не впевнені у власних силах, тоді я вийду на татамі. Підсумок був приємний — срібними призерами чемпіонату стали Валентин Єфімов та Сергій Балабан. А Руслан Лущиков виборов бронзову медаль.
— Хто з ваших підопічних останніми роками поліпшив результати?
— Таких чимало. Скажімо, на турнірі з дзюдо на Всесвітній універсіаді в Кореї Станіслав Книш здобув командну «бронзу». Ще вагоміші показники у самбістів. На чемпіонаті світу-2003 у Санкт-Петербурзі (Росія) Анатолій Волошинов завоював бронзову відзнаку. А на молодіжній першості континенту того року в Софії (Болгарія) переможцем став Володимир Рогальський. Чудовий квартет — Волошинов, Рогальський, Єфімов та Балабан стали майстрами спорту міжнародного класу.
— Не кожний спортовий колектив в Україні може похвалитися такими високими результатами. Поділіться, будь ласка, секретами перемог...
— Жодних секретів немає. Вся суть полягає в наявності класних тренерських кадрів. Наш штаб очолює досвідчений Анатолій Пиріг, котрий упродовж п’ятнадцяти років потрапляє до чільної десятки найкращих вітчизняних наставників з дзюдо та самбо. До речі, в клубі працюють десять тренерів, які ведуть роботу з різними віковими групами (усього в нас тренуються 400 хлопців). Отже, система спадкоємності у нас дотримується чітко. А принцип підготовки наших борців досить простий. Кожен без жодних матеріальних витрат може прийти до клубу й набути добротну початкову фізичну підготовку. А потім уже прагнути до перемог і титулів.
— Либонь, змагальної практики вашим спортовцям не бракує?
— Наші борці беруть участь практично у всіх національних турнірах, починаючи з юнацьких і закінчуючи дорослими. Ми й самі ось уже дев’ять років проводимо в себе традиційні різдвяні турніри для юнаків з дзюдо. До нас охоче приїздять юні спортовці з усієї України. 2002 року почесним гостем змагань був перший літній олімпійський чемпіон незалежної України В’ячеслав Олійник (греко-римська боротьба). А через рік наш турнір відвідав тренер національної збірної з дзюдо Сергій Орденов. Такі зустрічі для наших вихованців — справжнє свято.
— А заняття спортом не заважають юнакам у навчанні?
— Ми дуже серйозно ставимося до цього соціального моменту. Тренування у нас відбуваються двічі на день — зранку і ввечері. Після першого заняття всі їдуть на навчання. Спортклуб тісно співпрацює з обласним училищем олімпійського резерву, Юридичною академією МВС Дніпропетровської області та Дніпропетровським державним фінансово-економічним інститутом, де навчаються переважна більшість наших атлетів. Ми усвідомлюємо, що кожний спортсмен має бути насамперед людиною ерудованою, корисною для суспільства.
— Що вам підказує інтуїція: чи зможе хтось із представників «Динамо-Сілейра» виступити на олімпійському татамі в Пекіні?
— Це залежатиме від багатьох чинників. Однак вважаю, що певні шанси потрапити до олімпійської збірної України є у Валентина Єфімова (66 кг), Станіслава Книша (73 кг) та Сергія Балабана (81 кг). Може статися так, що кандидатом стане й 17-річний Станіслав Кукушкін. На останньому чемпіонаті України в Дніпропетровську він здобув бронзову медаль і став наймолодшим призером дорослого турніру. Цікаво, що тоді весь п’єдестал пошани у вазі до 66 кг був наш. Чемпіоном став Єфімов, срібним призером — Рогальський, бронзовим — Кукушкін. Гадаю, що хтось із них колись здійснить мою заповітну мрію і привезе до рідного Дніпропетровська олімпійську медаль...
 
Дніпропетровськ.