Міністерство економіки скасувало дію наказу про встановлення граничних рівнів оптово-відпускних цін на дизпальне і бензин.
Бізнес «наїхав» на «Український дім» столиці, щоб укласти з владою договір про наміри.
У травні спостерігається поліпшення динаміки економічного зростання.
Поза сумнівом, головною подією тижня можна вважати зустріч Президента країни і членів уряду з представниками бізнес-кіл в «Українському домі» столиці. Зібрання виявилося навдивовижу представницьке (народні депутати, чиновники, інвестори, представники торгово-економічних представництв та ін.), але наш бізнес можна було «вирахувати» безпомилково: перемовляючись у залі по мобільному, він жартівливо перепитував у когось, почім сидячі місця. Офіційним приводом для такої зустрічі стало невдоволення станом справ у регуляторній політиці. Неофіційним — загальним станом справ. Бізнес вимагав від уряду і Президента відповідей на чимало наболілих запитань, які, зрештою, можна було узагальнити в одне: Україна збирається сповідувати ринкові механізми господарювання чи командно-адміністративні? Як на мене, Віктор Ющенко, а за ним і Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко вичерпно відповіли на це. Зокрема, повідомивши, що Мінекономіки того-таки дня відмовилося «тримати» ціни адміністративно, фактично визнавши, що це — шлях у безвихідь. Бізнес погоджується з Президентом країни: є лише дві проблеми — монополізація і залежність від одного сировинного ринку, але вони будуть розв’язані, щойно країна почне торгувати нафтопродуктами адекватно до динаміки світових цін на нафту. Без цього її поставки не можна диверсифікувати, скільки переробних заводів не будуй. Принципово одне: прогнозоване Мінекономіки поступове зростання цін, вважає Віктор Ющенко, не погіршить обумовленого держбюджетом річного показника інфляції у 9,8 відсотка. Натяк зрозуміли.
І уряд, і Президент виправдали очікування забитого вщерть залу не вповні через наявність відкритих запитань. Підприємці воліли почути і почули про єдині вікна на кордоні (з 1 червня ц. р.) і у владних коридорах (з 1 липня ц. р.). Сподівалися на тісну взаємодію з урядом під час прийняття важливих економічних рішень і фактично її одержали від Юлії Тимошенко. Однак відверту розмову про найпекучіші фіскальні й податкові проблеми відклали на найближче майбутнє, оскільки чимало стратегічно важливих рішень ще дискутується на урядовому рівні. Усі згодні з тим, що це нонсенс, коли вартість наданих у вільних економічних зонах (ВЕЗ) пільг перевищує вдвічі обсяги виробництва, але одні стверджують, що рівні податкові умови прискорять інвестиційний процес, а інші — що загальмують. Усім очевидно, що ПДВ — найкриміналізованіший податок в державі, проте одні виступають за скасування, а інші — за його збереження. До слова, приріст прямих іноземних інвестицій у першому кварталі становив мізерні 235 мільйонів доларів США, здебільшого через політичні ризики, суперечливу законодавчу процедуру їхньої реєстрації, скасування податкових пільг у ВЕЗ та на територіях пріоритетного розвитку. І ще: офіційний Брюссель вважає, що борг перед бізнесом у вигляді неповерненого ПДВ (за 4 місяці — 1,9 мільярда гривень) заважає Україні одержати статус країни з ринковою економікою.
Помовчимо про статус і поговоримо краще про її потенцію. Кабінет Міністрів, за словами міністра економіки Сергія Терьохіна, дуже тішить динаміка економічного зростання у травні — очікується, що ВВП зросте принаймні на 5,6 відсотка. Серед аргументів: зростання промислового виробництва за 20 днів травня до 6,7 відсотка (у харчовій — до 16, хімічній — до 14,3, у машинобудуванні — до 11 відсотків), відновлення темпів виробництва на будівництві, високі показники в АПК і на транспорті. Попри те, що імпорт випереджає експорт, зберігається позитивне зовнішньоторговельне сальдо у 859 мільйонів доларів США (на 3 мільйони більше, ніж у відповідному періоді минулого року). Вступ країни до СОТ, впевнений міністр, поліпшить динаміку економічного зростання. Знову-таки його впевненість поділяють далеко не всі в різних ешелонах влади. Це ще одне відкрите запитання. Проте тиждень засвідчив, що передумови для того, щоб і його «закрити», є. Згадайте про звіт податкових органів Дніпропетровщини, який рясніє мільйонами гривень податків від приватних підприємств гірничо-металургійного комплексу, продукція якого, як і раніше, забезпечує країні приріст експорту.
