З другої спроби у Рівному проведено обласну установчу конференцію політичної партії “Народний союз “Наша Україна”.
Нагадаю, що 14 травня вона не відбулася. Тоді на прес-конференції для ЗМІ народний депутат України Віталій Цехмістренко (його президія ради цієї політичної партії призначила головою оргкомітету, а відтак відповідальним за розбудову партії на Рівненщині) сказав, що оргкомітет має докази того, що конференція була зірвана з вини голови Рівненської ОДА Василя Червонія. Голова оргкомітету НСНУ не приховував, що категорично виступає “проти диктатури і монополії однієї людини і однієї політичної сили на Рівненщині”.
Звичайно ж, питання зриву установчої конференції стало предметом розгляду в Києві — президія ради НСНУ навіть прийняла з цього відповідне рішення, у четвертому пункті якого “доручили першому заступнику голови центрального виконавчого комітету партії Жданову І. О. підготувати звернення до Президента України В. А. Ющенка щодо відставки голови Рівненської обласної державної адміністрації”.
Після цього супротив установчій конференції НСНУ став в’ялішим, набув інших форм: напередодні її проведення одне з місцевих партійних видань УНП вилило порцію бруду на всіх членів оргкомітету НСНУ, а також на окремих депутатів Рівненської обласної ради, які з фракції “Наша Україна” перейшли до фракції “Народний союз “Наша Україна” і на останній сесії облради своїм голосуванням чітко дали зрозуміти, що не будуть слухняними маріонетками у руках голови Рівненської ОДА.
На підмогу вже існуючому оргкомітету НСНУ до Рівного 28 травня прибула робоча група з числа членів президії ради партії та народних депутатів. Схоже, “диригент” зриву установчої конференції НСНУ цього разу не наважився на подібне, тим паче що, як сказав на прес-конференції Павло Жебрівський, “було усне звернення керівників партії з цього приводу до В. А. Ющенка”. А той невеличкий гурт із сотні людей на імпровізованому мітингу поблизу приміщення, де проходила установча конференція, з’ясовував, хто зробив більший внесок у перемогу В. Ющенка, обурювався, що до партії, на їх думку, потрапили люди з іншого політичного табору. На це голова центральної ревізійної комісії партії Михайло Полянчич резонно зауважив, що такі факти обов’язково будуть розглянуті.
Остудити гарячі голови нечисленного гурту “невдоволених” спробував і народний депутат України Володимир Бондаренко:
— Рівень підтримки Віктора Ющенка і його сил геть нерівномірний, — сказав він. — Якщо Галичина, Київ, Волинь, Житомирщина, Рівненщина та ще деякі області підтримують тотально Віктора Андрійовича та його політичні сили, то є величезний шмат України, де рівень нашого впливу мінімальний або практично відсутній... Тому Віктор Андрійович поставив проблему трошки по-іншому: замикатись у своєму колі вірних соратників не можна. Соціальна підтримка нової сили має бути трошки ширшою: ми повинні мати у парламенті таку кількість голосів, яка б дала нам можливість приймати рішення... У цій ситуації виникла проблема: а де нам взяти ті голоси, де взяти ту соціальну підтримку? Почалася робота з розширення соціальної бази... На Рівненщині ситуація хороша, але вона хороша тільки взагалі, а всередині боротьба між силами підтримки Ющенка призвела до того, що ми маємо абсолютно унікальне явище: конференції у всіх областях відбулися, а на Рівненщині ні. Наша внутрішня боротьба тільки на користь ворогам.
І такий перший крок щодо розбудови обласної партійної організації НСНУ на Рівненщині зроблено: обрано керівні органи облпарторганізації, головою обласної парторганізації — народного депутата України Віталія Цехмістренка, головою облвиконкому партії — депутата обласної ради Анатолія Жуковського.
На запитання, чи не перешкоджатимуть розбудові партії у районах, з огляду на те, як настирливо це робилось у Рівному, член президії ради партії, народний депутат України Павло Жебрівський на прес-конференції зауважив: якщо “якісь впливи будуть, їх постараються знівелювати”.
І все ж, чому насправді була зірвана перша обласна установча конференція на Рівненщині? Судячи з тих оцінок роботи офіційного оргкомітету із створення НСНУ в області, які на прес-конференціях давав Василь Червоній, називаючи цей процес “кулуарним”, тієї порції “компліментів”, якими наділило контрольоване ним партійне видання членів оргкомітету, можна було прогнозувати подібний розвиток подій. Адже до керівних органів нової партії не пройшли близькі до голови ОДА люди, а відтак він позбавлений можливості через них впливати на внутріпартійне життя НСНУ, оскільки сам є членом Української Народної партії, яка поки що заявляє, що сама йтиме на наступні парламентські вибори. Тож у УНП на Рівненщині з’явився серйозний конкурент —”Народний союз “Наша Україна” Віктора Ющенка.
Тим часом у самій УНП на Рівненщині не все так безхмарно. Через методи керівництва окремих керівників районних партійних осередків (деякі ще й обіймають посади голів РДА) виникають внутріпартійні конфлікти — люди переходять в інші партії. Скажімо, депутат Рівненської обласної ради Інна Гвізда з трибуни установчої конференції виголосила, що вийшла з УНП “через незгоду з авторитарними методами керівництва Василя Червонія” (він на той час очолював крайову партійну організацію УНП. — Авт).
На тлі політичних пристрастей майже непоміченою залишилась інша подія — чергова обласна конференція партії “Регіони України”, яка теж проходила 28 травня. Крім обговорення нагальних питань, вручали партійні квитки шістьом новим партійцям. Загалом, як повідомили її керівники, після виборів мали певний відплив з партії. Воно, можливо, й краще, бо залишилися найстійкіші. Але в останні місяці відбувається зворотний процес: лише у травні партію поповнило 57 людей.
Рівне.