Сьома вершина і лідерство в серії

«Шахтар»: Лаштувка, Срна (Стойкан, 84), Левандовський, Беркеуан, Рац, Тимощук, Матузалем, Дуляй (Воробей, 80), Вукич (Жадсон, 59), Маріка, Брандао. Тренер — Мірча Луческу.

«Динамо»: Шовковський, Родолфо, Чернат (Леко, 54), Рінкон, Шацьких (Белькевич, 72), Гусєв, Верпаковскіс, Несмачний, Гавранчич (Федоров, 46), Юссуф, Родріго. Тренер — Йожеф Сабо.

Попереджено: Родріго, 4, Верпаковскіса, 17, Родолфо, 20, Вукича, 42, Рінкона, 51, Шацьких, 53, Беркеуана, 90. Вилучено Маріку (18, удар суперника рукою в обличчя під час гри поза ігровим епізодом).

Арбітр — Тор’є Гауге; асистенти — Стейнар Гольвік, Герман Борган (усі — Норвегія).

29 травня. Київ. НСК «Олімпійський». Сонячно. 32 градуси.

68 000 глядачів.

Це був третій фінал цих суперників. Після попередніх двох рахунок серії був нічийний. І ось тепер динамівці повели в серії — 2:1. А взагалі це їхня сьома кубкова вершина!

Боже, бережи королеву!

Перш ніж почати розмову безпосередньо про футбол, варто сказати про кілька запитань, що виникли під час події. Перше з них: чому вона розпочалася саме в найспекотніший час? Дехто може зауважити, що дату і початок запланували заздалегідь. Однак завжди потрібно передбачати різні варіанти. У тому числі й тропічну спеку.

То чи не варто було б поєдинок узагалі зіграти напередодні? Донецькі і вболівальники з інших міст мали б тоді вдосталь часу і додому дістатися, і відпочити в неділю, перед трудовим тижнем. А розпочати фінал, скажімо, о 20-й годині, а може, і о 21.00, як це роблять у цивілізованій Європі, до якої ми так щиро прагнемо.

І ще одне можна було б запозичити в європейців — повагу до своїх найкращих команд та їхніх численних прихильників. В Англії кубок переможцям, як правило, вручає не будь-хто, а її величність королева Єлизавета ІІ. Так само чинять іспанці. Цей перелік можна продовжувати. А от найвищі посадовці нашої держави чомусь не віддали належного фінальній зустрічі...

Сам матч був напрочуд напружений. Хоча не завжди кубкові фінали відзначаються видовищністю. Не кожного дня відбуваються матчі на кшталт вирішального в Лізі чемпіонів між «Ліверпулем» і «Міланом». Але і в київського були свої принади і гостра драматургія.

У першому таймі відбулися найголовніші події: два пенальті і вилучення. Як на мене, обидва одинадцятиметрові призначено цілком справедливо. А Чіпріан Маріка виявився напрочуд гарячим парубком і дав волю кулакам. Чим підвів свою команду. Але «Шахтар» здаватися не збирався і бився до останньої секунди. І навіть у меншості прагнув постійно тиснути на ворота «Динамо». А що зробиш? Сергій Федоров, який вийшов на заміну в другому таймі, не давав розгулятися Брандао, в якого був вочевидь не найкращий день у кар’єрі. Принаймні двічі після перерви форвард донеччан змарнував шанс забити. Особливо близьким до успіху він був на 75-й хвилині. Але не влучив у порожні ворота зблизька.

Через дві хвилини Жадсон, виконуючи штрафний метрів з 25, влучив у поперечину. А вже штурм «Шахтаря» ледве не завершився успіхом. Але удар Матузалема в кут витягнув Олександр Шовковський. Про воротаря динамівців слід сказати окремо. Він, безперечно, був героєм матчу, найкращим у своїй команді: і пенальті взяв, і ще в кількох епізодах рятував колектив.

Варто зазначити, що й «Динамо» у другому таймі провело кілька небезпечних атак. В одній з них лише чудова реакція Яна Лаштувки врятувала «Шахтар» від другого голу. На 68-й хвилині Максим Шацьких пробив метрів з десяти. М’яч зрикошетив від захисника і відскочив до Маріса Верпаковскіса, але той пробив вище воріт.

Коли зіпсований костюм в... радість

Цікаво було й після матчу. За традицією яскраво відбувалася церемонія нагородження. Варто було послухати й тренерів.

Дуже образився на норвезького арбітра наставник «Шахтаря». Він емоційно скаржився журналістам. Сказав, що запрошення іноземного рефері — взагалі велика помилка керівників українського футболу. Згадав, як колись у його бутність тренером бухарестського «Динамо» фінал кубка Румунії судив француз, який витягнув за вуха «Стяуа». Армійці перемогли по пенальті. Але вже незабаром у зустрічі за Суперкубок «Динамо» виграло 5:0! «Якщо б український рефері ще в першому таймі вилучив футболіста і призначив такі два пенальті, то ввечері його кар’єра, можете не сумніватися, вже завершилася б. Однак не подумайте, що применшую достоїнства киян. Вони зробили на полі все, що могли»...

Йожефа Сабо представники ЗМІ чекали довго. І не дивно, бо в роздягальні переможці приймали численні поздоровлення. Та ще й костюм Йожефові Йожефовичу зіпсували шампанським. Але він не засмутився, а навпаки...

— Гра була важка, — сказав він. — «Шахтар» — відмінна команда. Тому ми планували спеціальну тактику. Але корективи внесла спека. Пресингувати було недоцільно, бо нас вистачило б хвилин на двадцять. І тоді донеччани точно взяли б нас. Я подякував гравцям за те, що витримали. Вони дуже сильно хотіли виграти, незважаючи на безліч помилок та ігрового браку. Але не варто їх судити надто суворо. Адже це був фінал. Ми могли забити і два, і три м’ячі. Так само і «Шахтар»... Кубок могли виграти як «Шахтар», так і «Динамо»...

— Чи задоволені суддівством?

— А чом би й ні? Ми — європейська країна. Не знаю, що сказав колега Мірча Луческу. Однак якщо і в чемпіонаті судитимуть так, як оце сьогодні, то це дуже добре. Тому дуже вдячний панові Гауге...