Зустрічі випускників цими днями відбуваються у багатьох вузах. Не виняток і Тернопільський державний економічний університет. Хіба є одна особливість: цей вуз 30 років тому закінчив Президент України Віктор Ющенко. Минулої суботи він приїхав на зустріч із своєю юністю.
Студентські роки — найкращі. Істина незаперечна. Згадує Михайло Шкільняк, нині начальник регіонального відділення Фонду держмайна України у Тернопільській області:
— Наша група БС-42 розшифровувалася так: бухгалтери сільського господарства, але ми жартома називали себе братами і сестрами. Були напрочуд згуртованими, стояли один за одного горою. В основному — діти з простих селянських родин з Тернопільщини і навколишніх областей. Віктор виділявся тим, що був з такої далекої для нас Сумщини і з родини сільських інтелігентів. Від нього ніхто ніколи не чув поганого слова. Пригадую, купили ми собі краватки, а зав’язати вузол ніхто не вміє. Віктор навчив. А ще — ми дуже чекали Різдва. У цей час завжди була зимова сесія. Вікторові з дому присилали посилку, а в ній — печена домашня ковбаса, залита смальцем. Її одразу з’їдали, а на смальці ще тиждень смажили картоплю. Мені та ковбаса досі пахне. Оскільки їздити додому Ющенкові було далеко, то він захопився Карпатами. Стало традицією навесні і восени підніматися на Говерлу. Потім Віктора і мене молодші курси брали провідниками. Є домовленість, що у липні всією групою піднімемося на Говерлу.
Доповнює Марія Кулаєць, тодішня староста групи, нині викладач Бережанського агротехнічного інституту:
— На зустріч я приїхала із звітом. У нашій групі —двоє заслужених економістів України, троє кандидатів наук, у тому числі нинішній Президент України. Але річ не у званнях і заслугах. Ми залишилися добрими і вірними. Пам’ятаю, двоє студентів з групи не мали стипендії, то ми складалися, щоб їм допомогти. Підтримуємо один одного й досі у радості й горі. Не один з одногрупників, перебуваючи в Києві у відрядженні, ночував у Віктора вдома. Ще у студентські роки він був лідером, до нього тягнулися... Пригадую перше весілля у нашій групі, першу дитину. Молодята назвали її на честь Віктора.
Обійми, сльози радості і спогади, спогади... Їх доповнює Віктор Ющенко. Заблукали якось у Карпатах і запізнилися на пари. Викликали їх на “килим” до тодішнього ректора Леоніда Каніщенка. Віктор Андрійович каже, що кабінет ректора й досі здається найбільшим з тих, що довелося бачити. Пожартував, що досі боїться вахтера гуртожитку бабу Тоню, яка була невмолимою після одинадцятої вечора. Побажав усім здоров’я. Сказав, що й сам, хвалити Бога, почувається добре. Президент подякував тернопільцям за підтримку у помаранчевій революції. “Ми робили її заради майбутнього”, — наголосив він. Журналістам повідомив, що з’явилися нові докази у справі вбивства Георгія Гонгадзе, які лежали без уваги роками.
Вуз пишається своїм знаменитим випускником. Нинішній його керівник — Сергій Юрій, теж, до речі, випускник 1975 року, оголосив рішення вченої ради про присвоєння Президенту України звання почесного доктора. Але й Президентові не має бути соромно за свою альма-матер. Вуз пройшов усі щаблі розвитку: відділення Київського інституту народного господарства, фінансово-економічний інститут, академія народного господарства, а з березня цього року —державний економічний університет. Тепер тут навчається майже 30 тисяч студентів. Університет напрацьовує широкі міжнародні зв’язки. Чимало його студентів стажуються у найкращих університетах Європи, отримують два дипломи. У свою чергу, в Тернополі економічний фах здобувають вихідці з Азії і Африки.
Тернопільці запросили Віктора Ющенка на День міста, що святкуватимуть 28 серпня. Перед приїздом глави держави місцева влада постаралася: відремонтували дороги, зробили розмітку. Щоправда, тільки ті, якими мав проїхати кортеж. На стовпах з ліхтарями з’явилися квітучі вазони. У Тернопільському аеропорту, який давно бездіє, зробили косметичний ремонт, а його працівникам виплатили частину заборгованої зарплати. Приїжджайте, пане Президенте, частіше!
Тернопільська область.